Завтра, 18 липня, Львів попрощається із захисниками України Василем Борухом, Сергієм Жулінським та Андрієм Ягодинським. Про це повідомила преслужба ЛМР.

Об 11:00 розпочнеться Чин похорону Андрія Ягодинського та Василя Боруха, 11:30 – міська церемонія прощання з Героями (пл. Ринок). Андрія Ягодинського поховають на Сихівському цвинтарі, Василя Боруха – на Личаківському цвинтарі.

О 15:00 – початок Чину похорону Сергія Жулінського, 15:30 – міська церемонія прощання з Героєм (пл. Ринок). Поховають Сергія Жулінського на Личаківському цвинтарі.

Біографічні довідки Героїв
 
Андрій Ягодинський (21.04.1996-15.07.2023). Львів’янин.

Навчався у Середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №31 та Середній загальноосвітній школі №68 міста Львова, яку закінчив із золотою медаллю. Здобув диплом з відзнакою у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького, мав чималу кількість студентських наукових напрацювань та входив до десятки найкращих випускників.

Після здобуття освіти проходив строкову військову службу в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Опісля завершення служби працював лікарем-анестезіологом у лікарні Святого Пантелеймона Першого медоб’єднання Львова. Був успішним та перспективним медиком. Поза роботою багато мандрував, грав на гітарі та захоплювався їздою на автомобілях.

Із початком повномасштабного вторгнення росії повернувся на військову службу до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

У Андрія Ягодинського залишилися батьки, бабуся та тітка.

Сергій Жулінський (09.02.1985-12.07.2023). Уродженець міста Рогатин Івано-Франківської області. 

Навчався у Середній загальноосвітній школі №40 міста Львова. Здобув освіту в Державному професійно-технічному навчальному закладі «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва» за спеціальністю «Автослюсар».

Після завершення навчання проходив військову службу в Харкові та Миколаєві.

У мирний час працював у Чехії, Польщі та Італії. Захоплювався футболом, малюванням та автомобілями, мав чудове почуття гумору.

Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини до лав 102-ї окремої бригади територіальної оборони імені полковника Дмитра Вітовського регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України. За особисту мужність був нагороджений численними нагрудними знаками.

У Сергія Жулінського залишилися батьки, брат із родиною та наречена.

Василь Борух (28.01.1973-12.07.2023). Уродженець села Дрогомишль Львівської області. 

Навчався у Дрогомишлянському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Петра Василихи, згодом вступив до Нагачівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів. Здобував освіту на історичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка.

Після завершення навчання проходив службу у лавах прикордонників поблизу Придністровʼя.

Впродовж 30 років працював вчителем історії у Домажирському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Львівської області.

Активний учасник Помаранчевої революції та Революції Гідності. Із початком повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист Батьківщини від окупантів до лав 10-го окремого стрілецького батальйону Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Потім вступив до новоствореної 116-ї окремої механізованої бригади 10-го армійського корпусу оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України. За особисту відвагу при виконанні бойових завдань був нагороджений Хрестом «Честь і слава».

У Василя Боруха залишилися дружина, донька, син, брати та сестри.