У вівторок, 17 грудня, Львів попрощається з військовослужбовцями Іваном Вороним, Віталієм Пількевичем, Володимиром Василюком та Тимуром Асіфом Огли Алієвим, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Про це інформує пресслужба ЛМР.

Чин похорону Івана Вороного, Віталія Пількевича та Володимира Василюка розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїнів на Личаківському кладовищі.  

Чин похорону Тимура Асіфа Огли Алієва розпочнеться о 14:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно о 14:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїна на місцевому кладовищі у Підбірцях.

Біографічні довідки захисників

Володимир Василюк (25.06.1982-09.07.2024). Львів’янин.

Навчався у Середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №48. Закінчив Державний навчальний заклад «Львівське вище професійне училище харчових технологій».

Після завершення навчання змінив кілька місць роботи: працював адміністратором, обіймав посади у торговельній та будівельній сферах. За словами близьких, був надзвичайно різносторонньою особистістю, у нові захоплення «поринав з головою».

Із початком повномасштабного вторгнення рф добровільно записався до лав територіальної оборони. Згодом доєднався до лав 2-ї окремої Галицької бригади Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України. Виконував бойові завдання на території Донецької та Запорізької областей.

У Володимира Василюка залишилися батько, дружина, 11-річний син, сестра та тітка.

Іван Вороний (07.02.1973-13.11.2024). Уродженець села Ліщин Львівської області.

Навчався у місцевій середній загальноосвітній школі. Здобув професію водія автотранспортних засобів у Жидачівському професійному ліцеї. Після завершення навчання проходив строкову військову службу на Закарпатті у лавах автомобільних військ.

Впродовж останнього періоду займався ремонтними роботами, протягом тривалого часу доглядав за хворою матір'ю. Був підтримкою та опорою для своєї родини.

У вересні 2024 року став на захист держави від російських загарбників. Виконував бойові завдання із оборони Батьківщини на Донецькому напрямку у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Івана Вороного залишилися дружина, двоє дітей, дві сестри, племінники та велика родина.

Віталій Пількевич (11.05.1982-01.12.2024). Львів’янин.

Навчався у Середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №48. Згодом здобув професійно-технічну освіту у Львові. Проходив строкову військову службу на Вінничині у лавах внутрішніх військ.

Більшу частину свого життя пропрацював торговим агентом. У вільний час захоплювався літературою, музикою та кінематографом.

Від початку повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від загарбників. Виконував бойові завдання на Харківщині та Донеччині у лавах 13-ї бригади оперативного призначення «Хартія» Національної гвардії України. Був неодноразово відзначений військовим командуванням.

У Віталія Пількевича залишилися брат та двоюрідні брати і сестри.

Тимур Асіф Огли Алієв (11.05.1988-10.12.2024). Львів’янин.

Навчався у колишній Середній загальноосвітній школі №35. Здобув професійно-технічну освіту у Львові.

Працював сантехніком у компаніях «Ріел» та «Набережний квартал». Захоплювався рибальством, свій вільний час любив присвячувати дітям.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від російських окупантів до лав 3-ї окремої штурмової бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. Спершу проходив військову службу на Київщині, Черкащині та Донеччині у складі роти охорони. Згодом виконував бойові завдання поблизу Авдіївки, Ласточкиного, а також на території Луганської й Харківської областей у лавах штурмової роти.

У Тимура Асіфа Огли Алієва залишилися батьки, дружина, двоє синів, сестра та брат.