Завтра, 22 квітня, Львівська громада прощатиметься із двома захисниками - Орестом Ханасом та Юрієм Олішкивичем. Про це інформує пресслжба ЛМР.

Прощання з Юрієм Олішкивичем відбудеться о 12:00 в родинному помешканні у с. Великі Грибовичі на вул. Дублянська, 127. Чин похорону розпочнеться о 13:00 в Храмі св. Косми і Дем'яна в с. Великі Грибовичі. Поховають воїна на місцевому кладовищі.

Прощання та чин похорону Ореста Ханаса розпочнеться о 10:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла у Львові, приблизно о 10:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають захисника на Погребення на Янівському кладовищі, полі № 42.

Біографічні довідки воїнів

Юрій Олішкивич (27.05.1985-09.04.2024) Уродженець села Великі Грибовичі Львівської області.

Навчався у Дублянському опорному ліцеї імені Героя України Анатолія Жаловаги Львівської міської ради. Згодом здобув освіту у Технологічному фаховому коледжі Національного лісотехнічного університету України.

Після завершення навчання близько 15 років займався столярством. Захоплювався футболом, у вільний час любив займатися деревообробкою. За словами близьких, Юрій Олішкивич був дуже доброю людиною та завжди підтримував тих, хто поряд.

Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від російських загарбників до лав 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України. Виконував бойові завдання із оборони суверенітету та територіальної цілісності держави на Харківщині та Донеччині.

В Юрія Олішкивича залишилися бабуся, батьки, двоє синів та брат з родиною.

Орест Ханас (14.11.1980-12.04.2025) Львів’янин.

Навчався у Середній загальноосвітній школі №65 міста Львова. Здобув вищу освіту у Дніпровському національному університеті залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна.

Спершу працював у Регіональній філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», згодом у місцевому відділені «Нової Пошти». Впродовж останнього періоду займався ремонтними роботами. За словами рідних, Орест Ханас охоче займався господарством, мав добре серце, завжди залишався оптимістом та вірив у силу свого янгола-охоронця. Мав багато друзів.

Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації став на оборону держави від окупантів до складу 15-го окремого мотопіхотного батальйону «Суми» 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського Сухопутних військ Збройних Сил України. Боровся із загарбниками на Донецькому та Харківському напрямках.

В Ореста Ханаса залишилися мама, похресниця та сестра з родиною.