У вівторок Львів попрощається з воїнами Миколою Строгушем, Максимом Пазюком, Богданом Паском та Ярославом Денисяком
Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла
Завтра, 26 травня, Львів попрощається з військовослужбовцями Миколою Строгушем, Максимом Пазюком, Богданом Паском та Ярославом Денисяком, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Про це інформує ЛМР.
Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Миколу Строгуша та Максима Пазюка поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань № 87 (вул. Пасічна).
Ярослава Денисяка — на Голосківському кладовищі, на полі 34-В.
Прощання з Богданом Паском продовжать о 13:30 у Храмі Введення у Храм Пресвятої Богородиці у с. Чижиків. Поховають воїна на кладовищі у с. Чижиків.
Біографічні довідки захисників
Микола Строгуш (19.12.1974 — 03.02.2026). Львів’янин.
Навчався у середній загальноосвітній школі № 72, згодом — у Державному навчальному закладі «Львівське вище професійне училище дизайну та будівництва».
Працював у сфері обслуговування автомобілів, займався приватною підприємницькою діяльністю.
Зі слів рідних, Микола був відповідальним, працьовитим і щирим, за що б не брався — усе робив сумлінно та з душею. Був люблячим чоловіком і турботливим батьком. Для рідних і друзів залишався людиною, на яку завжди можна було покластися. Умів підтримати, допомогти у важку хвилину та щиро радів успіхам інших. Захоплювався музикою, танцями та дзюдо, був творчим, товариським і любив свою роботу. Його цінували за доброту, щирість і веселу вдачу.
У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 425-го окремого штурмового полку «Скеля» Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Миколи Строгуша залишилися сестра, батько, донька, син, дружина та родина.
Максим Пазюк (13.04.2000 — 20.05.2026). Львів’янин.
Навчався у середній загальноосвітній школі № 72, згодом — у Львівському державному університеті фізичної культури імені Івана Боберського.
Працював у сфері інформаційних технологій на приватних підприємствах.
Зі слів рідних, Максим з юних років професійно займався футболом, брав участь у змаганнях та мав численні медалі й нагороди. Цікавився автомобілями та любив усе, що було з ними пов’язане. Був активним, життєрадісним і цілеспрямованим, добрим, чуйним і товариським, сповненим життєвої енергії. Мріяв створити власну сім’ю.
У 2025 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на південному напрямку у складі військової частини А4055 Військово-морських Сил Збройних Сил України.
У Максима Пазюка залишились батьки, наречена та родина.
Богдан Пасок (25.06.1976 — 18.05.2026). Львів’янин.
Навчався у середній загальноосвітній школі № 90 міста Львова, згодом — у Державному навчальному закладі «Львівське вище професійне політехнічне училище».
Працював водієм на приватних підприємствах.
Зі слів рідних, Богдан любив музику, захоплювався автомобілями, автомеханікою, водінням та всім, що було з ними пов’язане. Любив риболовлю та плавання. Був спокійним, добрим, щирим і життєрадісним, вирізнявся позитивом, турботливістю та сімейністю.
У 2025 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Північно-Слобожанському напрямку у складі 103-ї окремої бригади територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
У Богдана Паска залишилися донька, мати, брат, онука, племінники та родина.
Ярослав Денисяк (21.03.1986 — 25.05.2026). Львів’янин.
Навчався у середній загальноосвітній школі № 77 м. Львова з поглибленим вивченням економіки та управлінської діяльності, згодом — у Державному навчальному закладі «Львівське міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту».
Працював майстром з ремонтних робіт на приватних підприємствах.
Зі слів рідних, Ярослав захоплювався промисловим альпінізмом та футболом. Був товариським, мав багато друзів, вирізнявся оптимізмом, життєрадісністю та позитивом. Був працелюбним, відповідальним і сімейним.
У 2025 році приєднався до складу 45-го полку оперативного призначення імені Олександра Красіцького Національної гвардії України.
У Ярослава Денисяка залишилися дружина, двоє синів, двоюрідні брат і сестра та родина.
varta1.com.ua: Новини
Читайте також
На Львівщину повертається загиблий Герой Іван Карп'як
Іван загинув 19 травня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Архангельське Покровського району Донецької області
Якою буде погода у Львові та області завтра, 26 травня
Прогноз погоди на Львівщині на вівторок, 26 травня від Львівського регіонального центру з гідрометеорології
У Львові на вулиці виявили рій бджіл
Водіям радять зачинити вікна в авто, адже бджоли можуть залетіти в салон і дезорієнтувати та бути уважними на самому кільці
Коментарі