У вівторок Львів попрощається з воїнами Зіновієм Горином та Олегом Бучком

Завтра, 7 квітня, Львів попрощається з військовослужбовцями Зіновієм Горином та Олегом Бучком, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Про це інформує ЛМР.

Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Обох полеглих захисників поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87  (вул. Пасічна).

Біографічні довідки захисників

Зіновій Горин (06.09.1970 — 30.03.2026) Львів’янин.

Навчався у Львівській академічній гімназії при Національному університеті «Львівська політехніка». Згодом здобув професію токаря у Державному навчальному закладі «Львівське вище професійне політехнічне училище».

Проходив строкову військову службу.

Працював у технічній сфері та у сфері охорони на приватних підприємствах. Згодом працював маляром у Львівському комунальному підприємстві «Львівський ліхтар».

Зі слів рідних, Зіновій був спокійним і неконфліктним, добрим і щирим, привітним, комунікабельним і працьовитим. Любив читання, вишивання, захоплювався садівництвом, дбав про тварин.

У 2025 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Південно-Слобожанському напрямку у складі військової частини А5095.

У Зіновія Горина залишилися брат, братова, племінники та родина.

Олег Бучок (28.03.1970 — 30.03.2026) Львів’янин.

Навчався у Львівській гімназії «Євшан», згодом — у Львівському національному університеті імені Івана Франка на факультеті прикладної математики та інформатики.

Проходив строкову військову службу.

Обіймав керівні посади у банківських установах міста Львова.

Зі слів рідних, Олег цікавився технікою та садівництвом, любив природу. Вирізнявся добротою, спокоєм і щирістю, був чутливим і розуміючим, стійким, завжди був готовий прийти на допомогу іншим. Був люблячим і турботливим батьком та сином, дуже любив дітей, був гарним наставником і порадником.

У 2025 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Південно-Слобожанському напрямку у складі військової частини А5095.

У Олега Бучка залишилися мати, брат, син та родина.