Завтра, 24 червня, Львівська громада попрощається з військовослужбовцями Ігорем Аверʼяновим, Ігорем Бундзилом та Андрієм Панасюком, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Про це інформує преслужба ЛМР.

Прощання з Ігорем Бундзилом розпочнеться о 09:30 у Храмі Зіслання Святого Духа (вул. Зелена, 107).

Чин похорону Ігоря Бундзила та Ігоря Аверʼянова відбудеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла у Львові. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Ігоря Аверʼянова поховають на Голосківському кладовищі, на полі 44б, а Ігоря Бундзила – на Личаківському кладовищі, на полі Почесних поховань новітніх Героїв. 

Прощання з Андрієм Панасюком розпочнеться о 13:00 в родинному помешканні у Великих Грибовичах (вул. Миру, 110). Опісля, о 14:00, у помешканні буде Парастас. Чин похорону відбудеться о 15:00 у місцевому Храмі Косми і Дем'яна.

Поховають Андрія Панасюка у Великих Грибовичах на місцевому кладовищі. 

Біографічні довідки захисників 

Ігор Бундзило (11.05.1977 – 02.10.2024). Уродженець села Малі Мокряни Мостиського району Львівської області.

Навчався у Великомокрянській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів Львівської області. Згодом здобув професію складальника верху взуття у Львівському вищому професійному училищі побутового обслуговування.

Проходив строкову військову службу у складі військової частини А0799.

Працював за спеціальністю у приватному підприємстві «Найда».

Зі слів рідних, був доброзичливим, спокійним і надійним. Умів підтримати, вислухати, допомогти. Завжди тримав слово й не уникав відповідальності. Був членом управління НБК «Супутник», активно брав участь у житті громади. Любив природу, дбав про сад і рослини. Мав повагу серед друзів і колег, легко знаходив спільну мову з людьми.

У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у лавах 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка Сухопутних військ Збройних Сил України. За високий професіоналізм та патріотизм нагороджений подякою від військової частини.

У Ігоря Бундзила залишилися син, дружина та мати.

Ігор Аверʼянов (10.02.1970 – 12.06.2025). Львівʼянин.

Навчався у Львівській державній комунальній середній загальноосвітній школі №3. Згодом здобув освіту офіціанта у Львівському фаховому коледжі харчової і переробної промисловості Національного університету харчових технологій.

Працював охоронцем у Житловому кварталі «Провесінь».

Зі слів рідних, цінував час, проведений з родиною, завжди дбав про близьких і з особливою турботою ставився до онуків. Захоплювався велотуризмом, любив працювати в саду та на городі. Його життя було наповнене працею, турботою і простими, але важливими радощами.

У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у лавах 155-ї окремої механізованої бригади імені Анни Київської Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Ігоря Аверʼянова залишилися дружина, донька, зять, двоє онуків, сестра з чоловіком та племінники. 

Андрій Панасюк (13.12.1994 – 19.06.2025). Уродженець села Великі Грибовичі Львівської області.

Навчався у Великогрибовицькому ліцеї Львівської міської ради. Згодом здобув освіту слюсаря з ремонту автомобілів у Ставропігійському вищому професійному училищі м. Львова.

Працював фахівцем з обробки склопакетів у Товаристві з обмеженою відповідальністю «СТЕКО» та пакувальником у закладах громадського харчування.

Зі слів рідних, любив готувати й майструвати – усе робив з душею й теплом. Був добрим і щирим, чуйним до чужого болю, завжди готовим допомогти. Його серце відгукувалося на потреби інших, а руки творили добро – просто, безкорисливо, від щирого серця.

У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому та Запорізькому напрямках у лавах 14-ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна «Червона Калина» Національної гвардії України.

У Андрія Панасюка залишилися мати, сестра з чоловіком та маленькою племінницею, брати та бабуся.