У Жидачеві відкрили меморіальну дошку полеглому Герою України Тарасу Матвіїву (фото)

Сьогодні у місті Жидачеві встановили та освятили меморіальну дошку Герою України Тарасу Матвіїву, який у липні цього року загинув під час бойових дій на сході Ураїни, рятуючи двох побратимів. Про це повідомили на сторінці Львівського обласного військового комісаріату у «Facebook».

Пам’ятний знак встановили на фасаді школи, в якій навчався захисник «королівської» бригади.

“Це перший пам’ятний знак Тарасу у просторі нашого міста. Однак громада сприйняла його смерть дуже боляче. Ми вже маємо кілька наступних ініціатив: перейменувати іменем Тараса Матвіїва одну з центральних вулиць, назвати на честь нього рідну йому школу, створити сквер загиблих на війні героїв Жидачівщини та мурал із зображенням Тараса на старому Народному домі”, — розповідає волонтер, громадський діяч та друг Тараса Матвіїва Володимир Гаврон.

Довідково: Тарас Матвіїв народився 18 лютого 1989 на Волині, але з дитинства мешкав у Жидачеві Львівської області. Навчався у Жидачівській школі № 1, закінчив факультет журналістики ЛНУ імені Івана Франка, був кореспондентом ТРК «Ера» (2011–2012) та телеканалу TVi (2012–2013), блогером у низці видань, зокрема, «Дивись.Інфо», «LB.ua», «Львівська мануфактура новин».

Влітку 2015 року став добровольцем Окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ», воював у Пісках. З 2015 року — депутат Жидачівської райради VII скликання. Організував низку військово-патріотичних вишколів «Лицар Удеча» та кілька років творив фестиваль “Удеч-фест на Івана Купала».

Активний учасник Революції гідності у складі 3-ї сотні Самооборони Майдану. Згодом став співкоординатором «Пошукової ініціативи» (організації, що розшукувала зниклих людей під час Революції гідності), членом ГО «Українська галицька асамблея», засновником ГО «Народний легіон», активістом руху «Стоп лісоцид».

У вересні 2018 року вступив на курси лідерства НАСВ ім. Петра Сагайдачного, де отримав військове звання молодшого лейтенанта. З грудня 2019 року проходив військову службу за контрактом на посаді командира взводу у 24 ОМБр. Виконував завдання на взводному опорному пункті «Сармат».

Загинув 10 липня 2020 року, під час ворожого мінометного обстрілу позицій Об’єднаних сил поблизу с. Троїцького, Попаснянського району, на Луганщині.

Після прощання у Києві на Майдані Незалежності та у Львові, похований у Жидачеві. Посмертно отримав звання Героя України та орден “Золота Зірка”.