У ЗМІ виявили імена усіх фігурантів розслідування масової корупції у "Енергоатомі", які отримали підозру від НАБУ. Про це повідомляє Радіо Свобода.

Окрім Тимура Міндіча ("Карлсон"), ексрадника міністра енергетики Ігоря Миронюка ("Рокет"), виконавчого директора з безпеки "Енергоатому" Дмитра Басова ("Тенор"), Олександра Цукермана ("Шугармен"), підозри отримали Ігор Фурсенко ("Рьошик"), Леся Устименко і Людмила Зоріна.

П'ятеро осіб зі списку підозрюваних затримані. Двоє – Тімур Міндіч та Олександр Цукерман – виїхали з України.

"Рьошика" в НАБУ називають бухгалтером "бек-офісу". Саме він на записах казав, що нести коробку з грошима "таке собі задоволення".

Ігор Фурсенко зареєстрований як приватний підприємець з основним видом діяльності – консультування з питань інформатизації. Номер Фурсенка підписаний у інших абонентів як "Ігор співробітник Михайла Цукермана".

Леся Устименко вказана в контактах як "Леся Київ Фінансист Братів". Вона – приватна підприємиця з основним видом діяльності "Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки".

У 2023 році Устименко стала власницею паркомісця в будинку у середмісті Києва, в якому, за даними "Схем" розташований "бек-офіс", згаданий у розслідуванні НАБУ. Її чоловік – ймовірно, громадянин Росії. Як встановили журналісти, до 2015 року він регулярно їздив до Росії, звідки він родом. Тоді ж отримав український паспорт.

Людмила Зоріна має ФОП, вид діяльності – консультування з питань комерційної діяльності й керування. На електронну адресу Зоріної також записаний Грона Вадим Леонідович.

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру 7 особам, причетним до масштабної корупційної схеми в АТ “НАЕК “Енергоатом”. Учасники організації контролювали стратегічне підприємство з річним доходом понад 200 млрд грн, фактично перетворивши його на власний “касовий апарат” для отримання відкатів від контрагентів у розмірі 10-15% від вартості контрактів. Легалізацію незаконно отриманих коштів організація здійснювала через офіс у центрі Києва, який належав родині колишнього народного депутата, нині сенатора РФ Андрія Деркача. Через “пральню” пройшло близько 100 млн доларів США, зокрема через мережу іноземних компаній та видачу готівки за кордоном.