Україною масово ширяться фейки про викрадення дітей: хто їх поширює та для чого? (відео)

Українців намагаються масово залякати для певної мети. У різних областях України викрадають дітей. Нахабно, посеред білого дня, просто на вулиці їх саджають у автівку темного кольору і кудись везуть. Такою інформацією аж кишать соцмережі, йдеться у сюжеті «ТСН.Тиждень». Майже в кожній області України подібне з’являється по кілька разів на місяць.

Хоча жодне із таких повідомлень у поліції не підтверджують. Правоохоронці почали відслідковувати подібне, бо не розуміють, звідки беруться ці панічні атаки, що заполонили соцмережі. «Навіть не розуміють, що штучно створюють от таке нагнітання, що от у нас все погано, дітей викрадають, їх продають на органи, будьте обережні, бійтеся, оглядайтеся», — розповідає  речниця ГУ Нацполіції Рівненщини Ольга Ангелова.

Сказати, що це зачіпає людей — нічого не сказати. Бо йдеться про найвразливішу тему з усіх можливих — дітей.  Психолог Олександр Турченюк аналізує одне з таких повідомлень, де нібито викрадають дітей чоловік із жінкою на чорній автівці. «Чорний мерседес відсилає людей автоматично до ночі, до чорного кольору. Там, де підвищуються страхи, тривоги», — зазначає він.



Психолог припускає, такі фейки може поширювати людина задля якоїсь своєї забави, або навіть несвідомо. І виявився правий. Нам вдалося розшукати автора одного з таких повідомлень. Пані Тетяна розповіла — перепостила інформацію про зникнення дітей, бо почула таке від родичів, а ті від інших людей і вирішила застерегти всіх знайомих.

«Я перестрахувалася. Люди говорять, що їх забирають на органи», — розповіла жінка. Біда в тому, що ця пані навіть не розуміє, якої шкоди завдає людям, сіючи в душах страх. Для телефонних хуліганів у нас є навіть кримінальна відповідальність. За фальшиві повідомлення в соцмережах — ніхто карати не буде. Але їхні наслідки надсерйозні. Та крім банального розповсюдження чуток, поширення таких постів може бути і цілеспрямованим.

«Таким чином дуже зручно і сіяти паніку, і тиснути на недовіру до державних інститутів, недовіру до поліції, недовіру до СБУ, просто тестувати на такій близькій темі як діти — зручно», — розповідає директор центру «Сприяння миру та безпеки дитини» Юлія Трестер.

Науковці кажуть, що це — технологія, і вона працює насамперед з масовою свідомістю. Якщо вам тривалий час постійно давати інформацію про злочини, зокрема, масові викрадання дітей — спочатку ви будете залякані, а потім просто звикнете.

«Але при певних обставинах »у час Х« масовий вкид якоїсь інформації призведе до того, що ця негативна інформація вийде з підсвідомого у ваше свідоме і відбудеться певний соціальний вибух», — пояснює доктор наук з держуправління, завкафедри інформаційної політики та цифрових технологій Національної академії держуправління при президентові України Олександр Карпенко.

Фахівці стверджують, що фейки — це реальна психологічна зброя, такий собі інформаційний вірус. За словами Карпенка, це може бути впливом зовнішніх спецслужб для дестабілізації ситуації в Україні.

Люди вірять відразу і не перевіряють. Бо повідомлення, щоб бути ефективним має спиратися на якісь реальні події. Зупиняти метро в Києві після телефонних дзвінків про мінування — почали лише з початком реальної війни і реальних мінувань. Так і з фейковими викраденнями. Вони ефективні, якщо таке справді відбувається.

На щастя, зникнення дітей у поліції вважається суперпріоритетом і вмикаються одразу усі механізми розшуку і порятунку. «Будь-яка подія, яка трапляється із дітьми, це є резонанс. До заходів із розшуку дитини залучається максимальна кількість працівників поліції», — розповідає старший інспектор відділу превенції ГУ Нацполіції Кіровоградщини Сергій Луненко.

Але в загадці інтернет-викрадень є ще одне пояснення. І воно навіть цинічніше ніж атаки спецслужб. Наш експерт твердить про, такі собі, маркетингові експерименти. Простими словами — вивчення інтернет ринку для просування товарів і послуг.  Від подібних інтернет експериментів постраждали цього року Індія, Казахстан і та ж Росія.

«Це коли якусь технологію використовують через ЗМІ для того, щоб сформувати мережеві спільноти — цільову аудиторію, збільшити кількість лайків, перепостів. Робиться ефективний вкид інформації для людей, які будуть реагувати миттєво, передавати цю інформацію скрізь, потім ви сформуєте групу, яку потім після цього можна використовувати у будь-яких інших цілях. Постити якісь товари вам необхідні», — підкреслює Олександр Карпенко.

Тож визначити реальних зловмисників, які замовляють фейки — справа кіберполіції. Але і ми з вами маємо, хоч трохи навчитися ставити бар’єри проти таких «тьоть», які раніше пліткували на лавочках, а зараз вийшли у всесвітню мережу.