Українських журналістів і громадських активістів просять утриматися від поїздок до Білорусі

З огляду на загрозу та непередбачуваність дій влади Білорусі МЗС та Мінкульт України закликали вітчизняних журналістів, представників правозахисних організацій, громадських активістів утриматися від поїздок до цієї країни.

Як пише «ZMINA», про це йдеться в спільній заяві міністра закордонних справ Дмитра Кулеби й міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка, текст якої оприлюднено на офіційному сайті Мінкульту.

У заяві також рішуче засуджується порушення владою Білорусі прав і свобод представників медіасфери республіки.

“Продовження утисків проти журналістів, наступ на свободу слова та життя журналістів тривають усупереч вимогам демократичного світу і міжнародним зобов’язанням Білорусі. Узурпуючи білоруський інформаційний простір, Мінськ умисно і безпринципно намагається встановити тотальний інформаційний контроль і наповнювати його виключно провладною пропагандою, чому не може бути місця в сучасному світі”, — йдеться в документі.

Представники української влади виступили з вимогою до Білорусі негайно звільнити затриманого опозиційного журналіста Романа Протасевича та інших політичних в’язнів, припинити репресії проти незалежних засобів масової інформації та відновити повагу до прав і свобод людини.

Нагадаємо, засновника опозиційного «Telegram»-каналу «NEXTA» Протасевича разом із його дівчиною, росіянкою Софією Сапегою, білоруські силовики затримали 23 травня в Мінську. Він перебував на борту літака «Ryanair», що прямував з Афін до Вільнюса. Рейс приземлився в національному аеропорту Мінська після отримання повідомлення про мінування, яке виявилось хибним.

До того репресій з боку нелегітимного президента Білорусі зазнавали десятки інших незалежних ЗМІ, зокрема “Белсат” і «TUT.BY», та сотні активістів.

Водночас влада Білорусі ухвалила низку поправок до законодавства, які можуть серйозно погіршити стан свободи преси в країні й сприяти масовим порушенням прав людини. Серед нововведень — дозвіл міністерству інформації заблокувати роботу ЗМІ або інтернет-ресурсу без постанови суду, якщо ті раніше отримували попередження, заборона новинним організаціям і вебсайтам публікувати результати опитувань щодо політичних, соціальних або виборчих питань, якщо ці опитування проводилися без державної акредитації, дозвіл використовувати бойову техніку проти мирних демонстрантів.

Протести в Білорусі почалися після чергових виборів президента 9 серпня 2020 року. Основні гасла протестувальників — проведення повторних, чесних виборів президента країни. Влада почала придушувати мирні протести, використовуючи гумові кулі, сльозогінний газ та водомети; у відповідь траплялися сутички із силовиками. На кілька днів у країні майже повністю відімкнули інтернет. Було затримано кілька тисяч людей. Акції протесту тривають до сьогодні з різною інтенсивністю.

За наявними даними, з моменту початку протестів затримано близько 30 000 осіб, понад 2000 затриманих білорусів зазнали катувань і жорстокого поводження з боку силовиків. Водночас сфабриковано понад 1000 кримінальних справ за політичними мотивами.

США, країни ЄС, Велика Британія заявили, що не визнають підсумків виборів у Білорусі. Значна частина міжнародної спільноти засудила дії влади Білорусі. З такими заявами виступили Європейський Союз, Рада ООН з прав людини, Рада Європи, ОБСЄ та ПАРЄ. Окрім цього, санкції проти влади Білорусі ввели як окремі країни (США, Литва, Латвія, Естонія, Канада), так і міжурядові організації (ЄС).