Петро та Степан — мотивовані, щирі та відважні воїни. Зараз вони — командир та навідник британської гармати L119 у 80 окрема десантно-штурмова бригада ДШВ ЗСУ.

— 26 лютого були у військкоматі. Перед нами постав вибір — піти в ТрО або 80-ку. Ми розуміли, що потрібно їхати ворогу назустріч, а не чекати його біля дому. Ми вибрали цю бригаду й не пошкодували, — пригадує Петро.  

Він каже, що служити з братом набагато легше, ніж без нього. Морально спокійніше та є з ким порадитися. Служба разом в одному підрозділі нічим не відрізняється від служби інших солдатів.

— Тільки у нас усе множиться на два: як радість, так і переживання, — додає Степан.  

Воїни переконують, що ми обов’язково переможемо, бо країну боронять найкращі сини та доньки неньки-України!