Увага! Як мешканці Львівщини можуть дізнатися про хімічну загрозу в області

Про виникнення хімічної загрози першими повідомлять електричні сирени

Ілюстрація: Рубрика

Хімічна зброя — це ще один різновид озброєння, яке можуть застосовувати окупанти під час війни. Це означає, що в атмосферу на тій чи іншій території потрапляють речовини, що становлять небезпеку для людей та всього довкілля.

Як повідомляє Львівська ОВА, першими про виникнення хімічної загрози сповістить система оповіщення, а саме електричні сирени, що розташовані на теренах області.

«Якщо ми будемо точно знати про застосування противником хімічної зброї, то увімкнемо сигнал «Увага: загроза хімічного забруднення». В такому випадку людина повинна піти в укриття. Для цього потрібно запастися засобами індивідуального захисту, наприклад респіратором, продуктами харчування та водою», — розповів начальник відділу зв’язку, оповіщення, інформаційного забезпечення департаменту з питань цивільного захисту Львівської ОВА Олег Хомич.

Для більшості територій найімовірнішими можуть бути загрози обмовлені хлором, аміаком та виробничими сполуками.

Ознаками отруєння хлором є наступне: різкий біль у грудях, різь в очах, сльозотеча, задишка, сухий кашель, блювання, порушення координації рухів та поява бульбашок на шкірі.

Ознаками отруєння аміаком є почастішання серцебиття і пульсу, збудження, можливі судоми, ядуха, різь в очах, сльозотеча, нежить, кашель, почервоніння і свербіж шкіри.

Нагадаємо, що існує Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення, застосування хімічної зброї та про її знищення. Разом з іншими 165 підписантами, її ратифікувала також росія.

Зони ризику в Україні

Київська область. Лише в межах Києва є 18 об’єктів, що становлять хімічну небезпеку через викиди хлору та аміаку. У прогнозованій зоні хімічного зараження цих об’єктів знаходиться понад 2260 осіб, площа прогнозованої зони хімічного забруднення становить 2875 км2, тож в зоні ризику знаходиться вся Київська область. 

Особливу небезпеку для населення і навколишнього середовища становлять аміакопроводи, хімічне виробництво, відстійники, сховища небезпечних речовин

Найпоширенішими небезпечними хімічними речовинами на підприємствах хімічної промисловості є аміак, хлор, двоокис азоту, акрилонітрил, сірковий ангідрид, концентрована азотна та сірчана кислоти, метанол, бензол, карбамідо-аміачні суміші, їдкий натрій, формалін.

На території Харківської області класифіковано 103 стаціонарних хімічно небезпечних об’єкти, на яких зберігається та використовується в процесі виробництва близько 21,256 тисяч тонн небезпечних хімічних речовин, по 8 районах області проходить аміакопровод «Тольятті–Одеса». 

Тернопільська область також є зоною ризику, оскільки там розташовано стратегічні об’єкти з аміаком та хлором. Зараз їх взяли під підсилену охорону, щоб не допустити провокацій. Точне місцезнаходження цих об’єктів також не називають, з тих самих причин.

Одеська область також в зоні ризику через знаходження там «Одеського припортового заводу» та аміакопроводу «Тольятті–Одеса».

Рівненська область. Завод із виробництва азотних добрив «Рівнеазот».

Запорізька область має одразу декілька небезпечних об’єктів. 

ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат», де для виробництва використовується хлор. Одночасно на території може зберігатися до 520 тонн хлору. Радіус можливого забруднення у випадку хімічної аварії — 11,5 км.

Державне підприємство «Кремнійполімер», де в процесі діяльності використовується хлор, якого одночасно може зберігатися до 246 тонн, та аміак — 50 тонн відповідно. Радіус забруднення у випадку хімічної аварії — близько 40 кілометрів.

Аміакопровід «Тольятті–Одеса». Не пролягає територією району, однак у випадку хімічної аварії від її наслідків може постраждати населення Миколай-Пільської та Широківської сільських рад. Радіус ураження — близько 22 кілометрів.

У Дніпропетровській області знаходиться єдине підприємство у країні з виробництва рідкого хлору — «Дніпроазот» у Кам’янському. Підприємство також є провідним постачальником мінеральних добрив (аміак, карбамід та аміачна вода); продуктів базової хімії (їдкого натру та синтетичної соляної кислоти) гіпохлориту натрію продуктів народного споживання.

Луганщина та Донеччина мають два великих заводи із виробництва азотних добрив: 

  • ПАТ «Концерн Стирол» біля Горлівки;
  • «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» у Сєвєродонецьку.
Читайте також