Запровадження жорстких умов повторного переогляду для осіб з інвалідністю порушує права людей з інвалідністю і суперечать стратегії розбудови в Україні безбар’єрного середовища, - коментар EnableMe Ukraine публікує «Судово-юридична газета».

В ЄС не прописаний механізм перегляду статусу інвалідності, а відповідно і не існує інституту переоглядів стану здоров’я людей з інвалідністю, тож введення законопроектом про мобілізацію перегляду осіб, яким встановлено інвалідність ІІ та ІІІ груп, є українським «ноу-хау».

7 лютого Верховна Рада готується розглянути Урядовий проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку 10449.

Відповідно до цього законопроекту чоловіки віком від 25 до 55 років, яким після 24 лютого 2024 року (вочевидь, законодавець мав на увазі 2022 рік, але у проекті вказано «2024» – прим. ред.) встановлено інвалідність ІІ та ІІІ груп (крім тих, кому інвалідність ІІ та ІІІ груп встановлено за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, а також відсутності кінцівки внаслідок її ампутації), до кінця 2024 року підлягають переогляду на придатність до військової служби.

Відмітимо, що друга група інвалідності встановлюється зокрема при відсутності однієї легені і хронічній дихальній недостатності II ступеня внаслідок патологічних змін другої легені; стійкому повному птозі на обох очах після усіх видів відновного лікування; паралічі верхньої кінцівки, паралічі нижньої кінцівки тощо.

Слід зазначити, що на розгляді парламенту одночасно з законопроектом 10449 знаходиться законопроект 10379, розроблений Міністерством оборони, яким вносяться зміни до Кримінального кодексу.

А саме, вносяться зміни до статті 336 КК, за яким відмова від проходження медичного огляду буде каратися позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.

Отже, особа з інвалідністю ІІ та ІІІ групи буде вимушена у разі прийняття закону їхати на повторний переогляд, а якщо вона на такий переогляд не з’явиться – їй у перспективі буде загрожувати позбавлення волі.

У зв’язку із цим «Судово-юридична газета» звернулася із коментарем до низки міжнародних та національних організацій, які працюють у сфері захисту прав людей з інвалідністю. Свою позицію прокоментували у EnableMe Ukraine – міжнародній команді експертів та волонтерів, що опікуються людьми з інвалідністю.

Чи відповідає міжнародним стандартам у сфері захисту прав осіб з інвалідністю пропозиція стосовно подібних переоглядів для осіб з інвалідністю ІІ та ІІІ групи та встановлення кримінальної відповідальності за відмову від огляду?

В кінці 2023-го року Європейська рада схвалила початок перемовин щодо вступу України до ЄС. Враховуючи, що цей процес передбачає адаптацію українського законодавства до права Євросоюзу, розглянемо запропоновані зміни в законопроектах 10449 та 10379 саме в контексті європейської практики захисту прав людей з інвалідністю.

Зміни, запропоновані в даних законодавчих ініціативах, є українським «ноу-хау». А саме:

10449 (чоловіки віком від 25 до 55 років, яким після 24 лютого 2024 року встановлено інвалідність ІІ та ІІІ груп (крім тих, кому інвалідність ІІ та ІІІ груп встановлено за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, а також відсутності кінцівки внаслідок її ампутації), підлягають переогляду на придатність до військової служби.

10379 (зміни до статті 336 КК, за яким відмова від проходження медичного огляду буде каратися позбавленням волі на строк від 3 до 5 років. Що створює загрозу для осіб з інвалідністю ІІ та ІІІ групи у разі неявки на переогляд отримати позбавлення волі).

Подібна практика в європейському законодавстві в частині регуляції прав осіб з інвалідністю відсутня.

Кроки ЄС в частині захисту людей з інвалідністю узгоджені в загальному документі Union of Equality: Strategy for the Rights of Persons with Disabilities 2021-2030.

ЄС спирається на цінності рівності, соціальної справедливості, свободи, демократії та захисту прав людини. Договір про функціонування ЄС та Хартія основних прав – є основоположними документами, які дозволяють викорінювати всі форми дискримінації та встановлювати рівність як наріжний камінь політики ЄС стосовно прав і свобод громадян.

Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн задекларувала ці цінності як основоположні в процесі побудови Союзу Рівності у всіх сферах.

Особи з інвалідністю мають право на доступ і користування всім спектром прав людини гарантованих Європейською конвенцією про захист прав людини, Європейською соціальною хартією та Конвенцією ООН про права осіб з інвалідністю, а також всіма іншими міжнародними документами на рівні з іншими.

Стратегія прав осіб з інвалідністю 2021 – 2030 в ЄС, зокрема, передбачає посилення доступу людей з інвалідністю до правосуддя, правового захисту, свободи та безпеки.

Пункт 5.1 даної стратегії передбачає вивчення та удосконалення процесуальних гарантій для вразливих верств дорослого населення в кримінальних справах проти них. Також необхідність надання державам-членам ЄС рекомендацій щодо доступу до правосуддя людей з інвалідністю, спираючись на міжнародну практику.

Чи існує у міжнародній практиці інститут переоглядів стану здоров’я осіб з інвалідністю та які умови забезпечуються для проходження повторних медичних оглядів?

Механізм отримання статусу особи з інвалідністю в країнах ЄС схожий: потрібно звернутись до сімейного лікаря, який далі направляє на огляд до інших вузькопрофільних спеціалістів. Після цього відбувається збір заключень про стан здоров’я які, разом з всіма іншими документами та заповненими заявами подаються в міський відділ, який встановлює інвалідність.

Також Європарламент у січні 2024 погодив створення так званої картки інвалідності – інструменту, покликаного допомогти людям із інвалідністю в ЄС ефективніше здійснювати свої права, зокрема під час перебування в іншій країні.

Читайте також: Дмитро Міхалець став радником міського голови Львова з питань ветеранів та людей з інвалідністю.

Втім, в ЄС не прописаний механізм перегляду статусу інвалідності, а відповідно і не існує інституту переоглядів стану здоров’я людей з інвалідністю.