Український військовий льотчик Володимир Топонар, якого називали одним з найкращих у світі, ассом авіації, помер в окупованому російською федерацією Криму. Майже 20 років тому суд визнав його головним винуватцем жахливої авіакатастрофи у Скнилові, біля Львова. А минулого року на тлі війни почали ширитися чутки про участь Топонаря у війні проти України на боці РФ. Про те, наскільки правдиві ці повідомлення, та версію катастрофи з'ясовувала в матеріалі ВВС News Україна.

На військовому аеродромі «Скнилів» 27 липня 2002 року на околиці Львова мало відбутися авіашоу - демонстраційні польоти з нагоди 60-ї річниці утворення 14-го авіаційного корпусу Військово-Повітряних Сил України.

Фігури найвищого пілотажу мали виконувати найкращі пілоти з групи «Українських соколів», зокрема і Топонар.

Подивитись на унікальне шоу зібралися тисячі людей, багато хто прийшов з дітьми. Опівдні радянський винищувач Су-27УБ, за штурвалом якого був Володимир Топонар, виконував складну фігуру «косу петлю з поворотом» на низькій висоті - фактично над глядачами. момент літак почав стрімко знижуватись, нахилився на бік, зачепив крилом дерево і злітну смугу та впав прямо на глядачів. Вже на землі він врізався в інші літаки на стоянці та вибухнув.

Пілоти винищувача Су-27 - Володимир Топонар і Юрій Єгоров - встигли катапультуватись, а внаслідок  катастрофи постраждали сотні людей, які перебували на аеродромі. Під час «Скнилівської трагедії» загинули 77 людей (серед них 28 дітей), кількасот зазнали поранень. 

Організаторів авіашоу і чиновників, які, зокрема, дозволили перебування глядачів безпосередньо на злітній смузі під час демонстраційних польотів, суд виправдав.

За рішенням суду, масштабна трагедія сталася через «необережну помилку» пілота Су-27.

Провини своєї льотчик не визнавав

Полковник Топонар найдовше з усіх засуджених перебував за ґратами - 8 років (з 2005 до 2013).

Ще в 2008 році тодішній президент України Віктор Ющенко помилував генерала Анатолія Третьякова і другого пілота Юрія Єгорова, а Юрія Яцюка достроково з колонії випустив місцевий суд.

Володимир Топонар теж не досидів у в'язниці весь свій термін. У 2013 році ув'язнення йому замінили на виправні роботи. Він вийшов на волю, поселився біля колонії в селі Зікрачі поряд з містечком Кагарлик на Київщині. Одружився вдруге, завів господарство, побудував будинок. Від першого шлюбу в нього є троє дітей.

За його власними словами, після звільнення він влаштувався у фірму з ремонту принтерів, а по селу літній чоловік пересувався на роликах. Так він певний час обходив судову заборону на користування транспортними засобами.

Ще під час судового розгляду Топонар не визнавав свою провину. Цю саму думку він публічно озвучував і перебуваючи на свободі. Зокрема, він дав декілька інтерв'ю і брав участь у телешоу, де наполегливо заявляв про свою невинуватість.

Підозра в роботі на російську федерацію

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну в 2022 році затьмарило всі інші події, зокрема і 20-ті роковини Скнилівської трагедії. Однак наприкінці минулого року про авіакатастрофу таки згадали, проте за зовсім інших обставин.

Колишній керівник тюремної системи Україні, а нині адвокат Сергій Старенький написав на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook 10 грудня пост про те, як склалася доля Володимира Топонаря на свободі.

За його даними, в лютому 2022 року за декілька днів до вторгнення військ РФ в Україну карета швидкої забрала колишнього льотчика з села на Київщині та вивезла до Криму. А на анексованому півострові 65-річний Топонар начебто долучився до російської авіації, яка здійснювала атаки на Україну, зокрема - на Київську область.

На питання видання, звідки йому відома така інформація, адвокат заявив, що отримав її з кількох джерел, проте назвати їх імена відмовився.

«Це зі слів односельчан, з якими він жив у селі. Це по-перше. І по-друге, це зі слів засуджених, з якими він відбував покарання. Тобто вони контакт підтримували, і їм він сказав, що зараз літає (на боці Росії.- Ред.). Вони йому телефонували, і він їм сказав, що »обижен на государство Украину".

Крім того, Старенький запевняє, що Топонар тривалий час отримував російську пенсію.

Родичі Топонаря підтверджують цей факт, але вказують на те, що він її отримував, тому що був прописаний в Криму і після анексії півострова його пенсійна справа залишилася на цій території.

Незважаючи на те, що інформація про можливість долучення до бойової авіації 65-річного експілота з тривалою перервою у практиці виглядає як фантастика, насправді схожий епізод вже був під час цієї війни.

Наприкінці травня минулого року стало відомо про загибель в Україні російського відставного генерала військово-повітряних сил Канамата Боташева. Йому було 63 роки.

Колись він командував полком гвардійської авіабази у Воронежі. Але 10 років тому його кар'єра обірвалась, коли його звинуватили в катастрофі винищувача Су-27 в Карелії. Він начебто без дозволу вирішив з другом політати на цьому літаку, виконував фігуру вищого пілотажу і зірвався в штопор та розбився об землю. Боташев і другий пілот встигли катапультуватись. За свою витівку генерал отримав 4 роки умовно.

За деякими даними, участь у війні в Україні він брав у складі приватної військової компанії «Вагнер», а не регулярної російської армії. Саме ця ПВК активно вербує не тільки російських засуджених, але й відставних військових фахівців.

Але ніяких доказів того, що Топонар міг бути завербованим ПВК «Вагнер», немає.

Смерть на фоні війни з росією

У ВВС News Україна вирішили дослідити, чи відомо українським правоохоронцям про можливу участь Топонаря у війні на боці Росії. Ми відправили запити до прокуратури і СБУ. Від обох установ  відповіді були майже аналогічні: жодних даних, які свідчили б про вчинення Володимиром Топонарем вказаних правопорушень немає. Також відсутні кримінальні провадження щодо вказаної особи.

На телефонні дзвінки сам головний герой не відповідав.

Але журналістам вдалось зв'язатися з його єдиним сином - Іваном Топонарем. Як і батько, він став військовим льотчиком (щоправда, пілотує не літаки, а вертольоти) і бере участь в бойових діях з 2014 року.

У грудні 2016 року президент нагородив його орденом Данила Галицького. Ця відзнака вручається військовим «за значний особистий внесок у розбудову України, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові».

У спілкуванні з ВВС він спростовував усі звинувачення на адресу батька і назвав їх «маячнею».

Щоправда, Іван Топонар визнає, що в середині лютого 2022 року його батько дійсно виїхав зі своєю другою дружиною до Криму. Але запевняє, що це було пов'язано з необхідністю пройти лікування.

У колишнього льотчика виявили рак четвертої стадії, розповів його син. Лікарі у Сімферополі, куди прибув експілот, заявили, що пухлина не операбельна. Топонаря помістили в медичну установу в Керчі, про нього піклувалася друга дружина Тетяна.

Стан хворого весь час погіршувався, метастази поширилися на легені. Завдяки сильному серцю - Володимир Топонар навіть у похилому віці займався спортом, - йому вдалось деякий час протриматися. Але коли почали відмовляти нирки, пацієнт помер. Останні місяці він був прикутий до ліжка і часто втрачав свідомість, каже син.

За словами Івана Топонаря, його батька не стало 21 січня. Його тіло кремували 25 січня, а поховали 28 січня на цвинтарі у Феодосії.

Син запевняє, що до останніх днів регулярно зідзвонювався з батьком. Зокрема, обговорювали і трагедію 27 липня 2002 року. Володимир Топонар до самої смерті не визнав своєї помилки під час авіашоу в Скнилові:

"Я коли з ним спілкувався щодо цього віч-на-віч, то батько мені казав: "Ваня, ну це ж смішно! Ти ж коли вмієш на велосипеді їздити, можеш зістрибнути з бордюру? Я в 10 раз складніші фігури вищого пілотажу виконував на літаку за своє життя (ніж ті, що були на авіашоу в Скнилові. - Ред.)".

Але повномасштабну війну РФ проти України батько і син не обговорювали. Перебування в окупованому Криму робило небезпечними такі розмови для обох сторін, каже Іван.

«Він лише казав мені постійно берегтися і все».

Позиватися до суду за розповсюдження недостовірної інформації про батька родина Топонаря не планує.

Для довідки: Володимир Топонар народився в 1957 році на Донбасі. Його мала Батьківщина - селище Розсипне біля Торезу нині перебуває на окупованій Росією території. Вивчав двигунобудування в Харківському авіаційному інституті, потім вчився на льотчика - в Чернігівському авіаційному училищі.

За часів СРСР також встиг закінчити навчання в Центрі підготовки льотчиків-випробувальників. А з розвалом Союзу служив у Криму в українських військово-повітряних силах. Зокрема в державному авіаційному науково-дослідному центрі ЗСУ у Феодосії. Як льотчик найвищого класу потрапив у 1995 році до сформованої елітної пілотажної групи «Українські соколи». Аси з цього колективу демонстрували свою майстерність на численних авіашоу в усьому світі.

Володимир Топонар був серед лідерів «соколів» як за складністю фігур, так і за загальною кількістю годин нальоту. Як пілот він освоїв близько 30 видів літаків і вертольотів. Стрімку кар'єру талановитого льотчика, що дослужився до звання полковника, обірвали трагічні події спекотного дня 27 липня 2002 року.

Нагадаємо,  як вшанували загиблих у 20 роковини найбільшої катастрофи в історії авіаційних шоу