В розвідці оцінили спроможність росії до масованих ракетних атак

Останнім часом росіяни під час масованих ракетних атак намагаються комбінувати атаки ракет із напливом БПЛА, що свідчить про частковий снарядний голод. Це  підтверджує заступник начальника Головного управління розвідки Вадим Скібіцький. Про це він розповів в інтерв'ю «РБК-Україна».

За його словами, зараз армія рф може мати близько 15% ракет від всього запасу, який був до повномасштабного вторгнення.

Вадим Скібіцький підкреслив, що українські спецслужби регулярно ведуть підрахунки щодо можливих втрат противника у боєприпасах. Залишок — не такий вже і великий, особливо враховуючи, що мова йде про «Іскандери», «Калібри», різноманітні ракети класу «Х» та «Кинджали».

«Проте якщо розглядати окремо по видах, то, наприклад, запаси »Калібрів«, Х-101 та Х-555 складають навіть менше ніж 10%», — підкреслив представник розвідки.

На думку представника ГУР МО, нині російські окупанти зменшили інтенсивність масованих обстрілів, адже мають накопичувати ракети для чергових ударів. При цьому ворогу важливо направляти снаряди не лише на критичну інфраструктуру, а й на військові об'єкти, пункти управління, позиції наших захисників та логістичні шляхи.

«Якщо керуватися логікою, то з метою прориву нашої протиповітряної оборони для них ефективніше наносити масовані удари. Саме тому вони почали комбінувати різні типи ракет – починаючи від високоточних, старих Х-22, гіперзвукових »Кинджалів« і закінчуючи зенітними ракетами С-300. Крім того, ворог почав активніше використовувати БПЛА, різні повітряні кулі для відволікання і розвідки нашої ППО», — говорить Вадим Скібіцький.

Скібіцький підкреслює, що, за оцінкою розвідки України, сьогодні армія рф не здатна здійснювати настільки масштабні обстріли, як це було навіть взимку. Залпи із 90-110 високоточних ракет нині росіянам не «по кишені», адже снарядний голод відчувається.

Саме тому вони і вдаються до тактики накопичення боєприпасів і комбінування різного виду ракет та дронів.

Читайте також: в Україні оголошено повітряну тривогу

Україна також не стоїть на місці — посилює систему ППО, насамперед для сухопутного угрупування, аби мати більше можливостей для знешкодження ворожих сил.