Якщо дефіцит кадрів залишатиметься, а можливості його подолання за рахунок внутрішніх джерел буде вичерпано, то не виключається ідея залучення трудових мігрантів. Про це розповів голова Комітету Верховної Ради з питань податкової політики Данило Гетманцев, спираюсь на дані щодо ринку праці з останнього макроекономічного огляду НБУ, інформує  «Судово-юридична газета».
За оцінками Нацбанку, із стабілізацією ситуації в енергетиці попит на робочу силу у серпні пожвавився, що підкріплюється зростанням кількості нових вакансій і покращенням оцінок підприємств щодо кількості працюючих.

Утім пропозиція робочої сили залишалась обмеженою через вплив війни:

Кількість нових резюме є найменшою за останні 4 роки.

Сторонні дослідження, зокрема ІЕД, фіксують нові максимуми дефіциту, насамперед, кваліфікованих працівників.

Згідно із опитуванням центру Разумкова, серед головних проблемних факторів на ринку праці фігурують: мобілізація (73% опитаних), дефіцит кадрів (54%), відтік людських ресурсів за кордон (48%).

Відповідно до опитуванням ФОП від ЄБА, 64% підприємств назвали мобілізацію чинником, що має найбільший негативний вплив на бізнес.

Зовнішня міграція також продовжує чинити тиск на ринок праці. За даними ООН, на 19 серпня 2024 року кількість мігрантів з України сягнула 6,7 млн осіб (з початку року зросла майже на 400 тисяч осіб). Найбільше українських мігрантів у Німеччині (1,1 млн), Польщі (976 тис.) та Чехії (361 тис.)
«Для найманих працівників хороша новина в тому, що дефіцит кадрів підштовхує конкуренцію за людські ресурси і відповідно стимулює зростання заробітних плат, які за підсумками першого півріччя зросли на 17,7% у реальному вимірі (рік до року), випередивши довоєнний рівень. Утім це стримує виробничу активність і економічне відновлення» - зазначив Данило Гетманцев.
За його словами, пом’якшення ситуації на ринку праці, пошук балансу між потребами у людських ресурсах сектору безпеки й оборони і економіки в цілому є одним із топ- викликів на сьогодні.

«На жаль, тут не має простих і популярних рішень. Запуск економічного бронювання – надскладне питання, що увесь цей час викликає справедливий суспільний резонанс. Чим далі ми це питання обговорюємо, тим більше аргументів на його користь, але не через встановлення плати, а через відбілення зарплат як пропонується зараз» - зауважив він.
Також постає питання стимулів для повернення українців, що виїхали через війну, а також залучення трудових мігрантів із третіх дружніх країн.

Очевидно, що це питання на «після війни». При цьому розумію увесь скепсис у суспільстві щодо повернення наших «зовнішніх» мігрантів.

Читайте також: в Україні найближчим часом змінять правила бронювання військовозобов’язаних працівників

Скажу так, не всі, хто виїхав – залишаться за кордоном, частина – із завершенням війни і початком відновлення – повернеться. Маємо додатково стимулювати цей процес. Розумію також і непопулярність ідеї залучення трудових мігрантів. Утім якщо дефіцит кадрів залишатиметься, а можливості його подолання за рахунок внутрішніх джерел, в т. ч. за рахунок підвищення рівня зайнятості, зростання продуктивності праці, буде вичерпано, то інших варіантів залишається не так вже й багато» - додав голова Комітету.