В Україні хочуть дозволити поліції відкривати посилки і кореспонденцію громадян без їхнього відома

Українським правоохоронцям можуть надати право відкривати не лише кореспонденцію громадян, але й поштові відправлення. При цьому арешт на посилки накладатимуть без відома особи-адресата, повідомляє «Експерт».

Нова норма прописана у законопроєкті №12294, що був зареєстрований у Верховній Раді. Його ініціаторами виступила група депутатів, зокрема “слуги” Максим Павлюк, Сергій Іонушас та В’ячеслав Медяник.

Вони пропонують включити до статті 258 Кримінально-процесуального кодексу, що регулює втручання у приватне спілкування, норму про арешт, огляд і виїмку поштових відправлень на об’єктах поштового зв’язку (раніше просто кореспонденції).

Це дасть правоохоронцям можливість оглядати:

листи;

поштові картки;

дрібні пакети;

мішки “М”;

адресну поштову розсилку;

відправлення для сліпих;

посилки;

відправлення EMS та інші матеріальні носії передання інформації між особами.

Відправлення зможуть оглядатися без відома особи лише після накладення на них арешту на підставі ухвали слідчого судді. Зазначається, що таке рішення буде ухвалюватись у виняткових випадках, наприклад, за наявності достатніх підстав вважати, що такі відправлення можуть містити речі, документи або відомості про обставини, які мають значення для досудового розслідування.

Якщо ж такі речі будуть виявлені, слідчий зможе їх конфіскувати. У випадку необхідності збереження конфіденційності накладення арешту на поштові відправлення слідчий може обмежитися зняттям копій чи отриманням зразків. А у разі необхідності на них можуть нанести спеціальні позначки, обладнати технічними засобами контролю, або ж замінити на безпечні аналоги.

Якщо важливий для розслідування речей чи документів не буде виявлено, оглянуті поштові відправлення вручать адресату. Але про кожен випадок проведення огляду, виїмки або затримання поштових відправлень на об’єктах поштового зв’язку складається протокол.

При цьому поштові працівники мають забезпечити умови для проведення таких дій і не розголошувати їх чи іншу отриману інформацію.

“Враховуючи, що врегулювання загальних процедур організації та проведення відповідних негласних слідчих (розшукових) дій нерозривно пов’язане зі спеціальним законодавством у сфері надання послуг поштового зв’язку, виникає об’єктивна потреба у внесенні змін до окремих статей Глави 21 КПК України, зокрема до статей, які регулюють порядок організації та проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо поштової кореспонденції”, – зазначають автори у пояснювальній записці.