В українському парламенті розглядають ініціативу, яка може перетворити романтичну обіцянку на юридичний обов’язок. Про це йдеться у проєкті Цивільного кодексу України (Кодексу права приватного), законопроєкт №14394.

Згідно з положеннями документа, заручини визначаються як взаємна обіцянка чоловіка та жінки укласти шлюб. Важливою особливістю законопроєкту є те, що така обіцянка визнається юридично значущою незалежно від форми її надання — вона може бути як письмовою, так і усною.

Статус «наречених» особи набувають пізніше — з моменту подання офіційної заяви до органів державної реєстрації актів цивільного стану. Проте правові наслідки починають діяти саме з моменту заручин.

Законопроєкт встановлює, що сама по собі обіцянка не змушує людину реєструвати шлюб примусово, але накладає фінансову відповідальність за ініціювання розриву. Сторона, яка передумала одружуватися, зобов’язана:

• Покрити витрати іншої сторони на підготовку до весільної церемонії (завдаток за ресторан, послуги організаторів, придбання вбрання тощо).
• Відшкодувати моральну шкоду, завдану скасуванням шлюбу.

Норма щодо моральної шкоди є нововведенням у порівнянні з чинними законодавчими актами, що значно розширює можливості для судових позовів між колишніми партнерами.