Під час карантину закривати парки з точки зору епідеміології не було потреби. Ці заходи застосували, щоб психологічно вплинути на українців і показати масштаби небезпеки. Про це пише «ТСН», з посиланням на заяву заступника міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка.

«Ми коли закривали свого часу парки, робили обприскування доріг, це знову ж таки було питання не стільки впливу на епідеміологічний процес, скільки на психологічний процес. Закриття парків, немає відчуття такого, що все безпечно, люди більше психологічно готувалися до того, що треба дотримуватися карантину. Відчуття тривоги», — пояснив головний державний санітарний лікар.

Таку практику психологічного впливу запозичили в інших країн.

«Коли я від самого початку аналізував ті заходи, які впроваджувалися в Китайській Народній Республіці, потім в Італії, також зі сторони точки зору епідеміології думав, а навіщо вони це роблять. Якщо це краплинна інфекція, вона не впливає, наприклад, на ці шляхи передавання. Потім, коли починали аналізувати, почали спілкуватися через послів з епідеміологами, вони розповідали, що люди не бачать, це невидима інфекція, то треба створити психологічний якийсь ефект. І завдяки цьому психологічному ефекту в людей з’являлося відчуття небезпеки і необхідність дотримання карантинних заходів, які запроваджував уряд», — сказав Ляшко.