В Україні низка великих міст під час чергового опалювального сезону може лишитися без теплопостачання. 

Про це розповів директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко, інформує Zmina. 

Переважно в українських містах теплопостачання залежить від централізованих систем: тепло виробляють на ТЕЦ або в котельнях та доставляють у будинки через мережі.

Після початку повномасштабної війни та кампанії РФ зі знищення енергетики уряд шукає шляхи, щоб змінити механізм, зокрема видавали пільгові кредити на встановлення сонячних панелей. Торік звітували, що такі мають понад 70 тисяч домогосподарств. Окрім цього, лікарні та школи роблять енергонезалежними завдяки мінікотельням та іншому устаткуванню, що купляють, зокрема, коштом міжнародних партнерів та організацій. Водночас ефект від децентралізації не слід очікувати швидко, наприклад у газотранспортній системі експерти очікують цього не раніше ніж, за декілька років. 

За словами Харченка, у списку міст, що взимку 2025–2026 року можуть лишитися  без тепла, є Суми, Харків, Миколаїв, Одеса, Запоріжжя та Кривий Ріг. 

“Найяскравіший приклад – Кривий Ріг, де минулого року частина будинків залишилась без опалення. Там є можливість залишитись без опалення і цього року”, – говорить він. 

Під ризиком також Київ, енергетику якого російські військові вже атакували цього року, між іншим у вересні. 

“Столиця дуже залежить від своїх ТЕЦ. Попри те що Київ дуже багато робить, щоб захисти свою інфраструктуру”, – зазначає Харченко. 

Попри те що російські атаки на енергетику почалися ще 2023 року, досі критичні об’єкти енергетики не захищені за трирівневим механізмом. Уряд разом з Генштабом ЗСУ ще у 2023 році ухвалив відповідне рішення. 

“Цей проєкт був швидко закритий, бо цей трирівневий захист по вартості у рази три вище, ніж обладнання, яке має бути захищено”, – каже директор центру досліджень енергетики. 

Читайте також: Українців закликали запасатися ліхтариками та павербанками

Ефективність роботи системи теплопостачання також залежить від кількості газу, накопиченого у сховищах. За даними Харченка, нині зберігають понад 11,2 мільярда кубометрів з 14 потрібних.