В Україні йдуть активні роботи над «Книгою катів». Це буде велика збірка відомостей про кожного військового злочинця Російської Федерації, який здійснював звірства проти нашої країни і мирного населення під час війни.

Зараз досліджується, перевіряється і верифікується величезна кількість даних для їх подальшого внесення в каталог.

Про активну роботу над «Книгою катів» розповів на  брифінгу заступник голови Офісу президента України Андрій Смирнов.

«За координації Офісу президента, спільно з органами досудового розслідування, розвідувальними органами та Мінцифри, проводиться щоденна робота з підготовки «Книги катів» — збірника відомостей про кожного військового злочинця Росії, причетного до війни і звірств, які відбувалися і відбуваються на території України. Досліджується, перевіряється і верифікується величезний масив інформації, який згодом буде доступний нашим громадянам і всьому цивілізованому світу», — заявив Смирнов.

Про створення «Книги катів» на початку квітня вперше згадав президент Володимир Зеленський.

Це сталося після того, як стало відомо про звірства росіян у Бучі та інших населених пунктах Київської області.

Потім президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен підтвердила, що Україна отримає технічну та фінансову підтримку для проведення слідчих дій.

Впродовж квітня в нашу країну прибували експерти, які вже займаються вивченням військових злочинів РФ. Наприклад, окремі групи прислали Франція і Словаччина. А прокурор Гаазького трибуналу назвав Україну «місцем злочину», коли відвідав Бучу.

Аналогічну книгу було створено в Ізраїлі після Другої світової війни.

Коротка відомість про ізраїльську «Книгу катів»:

• У 1960 році ізраїльські спецслужби схопили і стратили Адольфа Ейхмана — нацистського офіцера, співробітника «Гестапо», який відповідав за вирішення «єврейського питання».
• Після цього стало відомо, що у «Моссада» є список військових злочинців, який узгоджений з урядом. Кожного з них постановили доставити в ізраїльський суд або ліквідувати.
• Робота по «Книзі катів» велася 30 років. Не всіх нацистських злочинців вдалося зловити і знищити. Але можна припустити, що кожен з них ховався і жив у постійному страху перед відплатою.