Великий законопроєкт про мобілізацію торкнеться українських студентів, науковців і працівників вишів. Сховатися від військкомів за університетською лавою буде складніше. 

«Фокус» з'ясував, чи потрібно поповнювати армійські резерви живої сили за рахунок інтелектуального потенціалу країни.

Верховна Рада опрацьовує великий законопроєкт про мобілізацію, рекрутинг і проходження військової служби. Повний документ ще не публікували, але деякі пункти поступово стають відомі. З наявних даних можна зробити висновок про посилення мобілізації в разі ухвалення закону.

Народна депутатка від «Слуги народу», заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Мар'яна Безугла показувала частину пунктів законопроєкту, у якій прописано порядок мобілізації викладачів і науковців.

Замість звільнення від служби в ЗСУ відстрочка буде для:

здобувачів послідовної вищої освіти, яким менше 30 років,

усіх науковців із вченими званнями,

усіх викладачів, які працюють на повну ставку.

Інші подробиці невідомі, у майбутньому можлива редакція тексту законопроєкту і виключення з нього найрезонансніших пунктів.

За словами голови Комітету Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака, мобілізація співробітників сфери освіти — не найкращий спосіб поповнити ресурси живої сили в армії.

"Відправлення на фронт вчителів, викладачів, лікарів та інших важливих для суспільства фахівців — це погана історія. Хтось має навчати і лікувати дітей", — каже він.

У воєнний час Генштаб ЗСУ вирішує, кому належить відстрочка від призову. Депутати не збираються обмежувати права людей на освіту або роботу в системі освіти. Якщо військові вирішать призивати викладачів, фінальне рішення все одно ухвалить Верховна Рада шляхом голосування, додав політик.

Що робити викладачам, які працюють не на повну ставку?

Бабак упевнений, що відстрочку від призову справедливо давати викладачам, які працюють щонайменше на 0,75 ставки. Такий показник зайнятості означає, що ЗВО — основне місце роботи людини і за родом діяльності вона насамперед викладач. Якщо людина викладає у двох університетах на півставки, відстрочку від військової служби вона не отримає.

«Я розумію, що багато українських викладачів працюють не на повну ставку, адже для них немає нормального навантаження. Очікую їхню негативну реакцію на цей закон», — зауважує нардеп Сергій Бабак.

Адвокат у сфері військового права Євген Зурнаджи наголошує на необхідності виключення поняття бронь для викладачів з інших підзаконних актів після ухвалення закону про мобілізацію.

Викладачам доведеться обирати, в якому університеті працювати на повній ставці. Юрист зазначає, що закон вдарить по українській системі освіти. Щоб установі отримати акредитацію, потрібно мати штатну кількість академічного складу — докторів і кандидатів наук.

«Багато ЗВО ризикують втратити акредитацію через мобілізацію викладачів. Вчений професорський склад до війни налічував кілька тисяч осіб, рештою закривали низку предметів у різних ЗВО», — пояснює Зурнаджи.

Як зауважує адвокат, частина викладачів опиняться у вигідному становищі. Через нестачу кадрів оформлених на 0,25 ставки переведуть на повну зайнятість і ЗВО не втратить акредитацію.

Академсередовище в шоці: яких втрат зазнає сфера освіти

Величезна кількість викладачів, які працюють у кількох вишах на умовах часткової зайнятості, зіткнуться із загрозою відправлення на фронт, якщо в законопроєкті залишать норму про відтермінування тільки для постійно зайнятих.

Багато викладачів змушені частково працювати, оскільки роботодавці не дають їм нормального завантаження. Зокрема, йдеться про викладачів точкових дисциплін, приміром, журналістики чи менеджменту в технічних вишах.

«Такий підхід влади завдасть шкоди для системи вищої освіти в післявоєнний період. Ми отримаємо брак людей, здатних викладати», — пояснює  експерт із питань освіти, засновник Всеукраїнської освітньої компанії Setstud Олександр Кондратюк.

Законодавчі зміни мають виявляти ухилянтів, які прикриваються науковою діяльністю. Йдеться про працівників маловідомих регіональних ЗВО, які влаштувалися на 0,25 ставки і практично не працюють.

Щоб відрізнити справжніх працівників сфери освіти від ухилянтів, потрібно дивитися на їх наукову діяльність, досвід роботи у виші та кількість написаних наукових робіт. Наявність ступеня кандидата чи доктора наук не є об'єктивним показником науковця.

«Люди вступають у маловідомі інститути, швидко складають іспити й отримують науковий ступінь до 30 років. Далі ви — кандидат наук, працюєте де хочете і маєте відстрочку від армії. Тому варто зробити параметр регулярності наукової діяльності, на основі якого визначатиметься підстава для відстрочки від служби в ЗСУ», — пояснює експерт.

Схожий підхід варто застосовувати і до вікових студентів-ухилянтів, які вирішили після 30 років здобути третю або четверту освіту, не пов'язану з професійною діяльністю.

«Скажу, що за спеціальністю »матеріалознавство« помітне зростання вікових студентів — їх у 10 разів більше, ніж до війни. Приходять 10 дорослих студентів, із них тільки 1 — реальний. Але якщо масово забирати в армію викладачів університетів, великого мобілізаційного ресурсу це не дасть. Швидше, будуть нові проблеми в суспільстві», — вважає Кондратюк.

Нагадаємо, у Міносвіти визнали, що кількість викладачів у системі вищої освіти набагато вища за наявні потреби. Збільшити їм зарплати планують тільки після модернізації всієї системи.

Читайте також: нардепка з Комітету Нацбезпеки пропонує зрівняти чоловіків та жінок під час мобілізації.

Нардепи раніше придумали, як мотивувати студентів служити в армії. Один із зареєстрованих законопроєктів передбачає пільги для контрактників, які не скористаються відстрочкою від призову.