У вівторок, 15 грудня, Верховна Рада підтримала за основу та в цілому законопроєкт, який відновлює повноваження Національного агентства з запобігання корупції після рішення Конституційного суду. Про це повідомляє «Українська правда».

Голосування парламенту відбувалося за проєкт закону № 4470.

Проєкт закону про внесення змін до закону «Про запобігання корупції» щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції за основу підтримав 321 народний депутат, а в цілому — 300 нардепів.

Представляючи законопроєкт робочої групи, внесений тиждень тому, Денис Монастирський сказав, що представники усіх фракцій та груп намагалися «відновити функціональність антикорупційної інфраструктури» і врахувати положення, які були в рішенні КС від 27 жовтня.

Голова комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна заявила, що проєкт закону № 4470 відповідає нещодавно оприлюдненому висновку Венеційської комісії, і комітет пропонує підтримати його за основу та в цілому.

За її словами, цей закон відновлює «ті повноваження НАЗК, щодо яких КС не навів правової позиції щодо їх неконституційності», як і радила Венеційська комісія. Для суддів передбачено гарантії щодо невтручання у діяльність суддів у вигляді скарги до Вищої ради правосуддя або Конституційного суду, які вже проситимуть НАЗК усунути правопорушення.

Згідно з пояснювальною запискою, із внесенням змін до закону «Про запобігання корупції» буде забезпечено повноцінне функціонування Національного агентства з питань запобігання корупції, яке отримає повноваження й права виявляти ознаки корупційних та пов’язаних із корупцією правопорушень.

Буде відкрито цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Закон передбачає деякі особливості реагування НАЗК на діяння суддів або суддів Конституційного суду України, зокрема особливості повних перевірок декларацій та моніторингу способу життя стосовно суддів, суддів КС.

Окремо Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 4471, який визначає особливості складання адмінпротокола про порушення суддів у тому числі й суддів КС.