«Він мав одружитися»: батьки про загиблого працівника СТО

Вранці, 18 квітня, Росія втретє обстріляла Львів, три ракети потрапили до військових складів, четверта — до автомайстерні. Про це пишуть «Грати».

Семеро людей загинули, 11 поранені, одна з них — дитина.

Пара з Червонограда Анатолій та Марія Баран, опустивши голови, під руку вийшли із території станції техобслуговування автомобілів. За їх спиною робітники розгрібають завали біля зруйнованих будівель і машин, що обвалилися.

Син Анатолія та Марії — 26-річний Юрій Баран три роки працював на цій СТО. Вранці пара дізналася із новин, що на станції стався вибух — туди потрапила російська ракета.

Злякавшись за сина, вони почали йому дзвонити, але телефон був вимкнений. Анатолій та Марія приїхали на станцію і там дізналися жахливу новину — сина більше немає.

«Вранці він прийшов із хлопцями на роботу. Вони сіли в кімнатці, де стіл замовлень, кави випити. Ракета впала прямо туди. Вони були там, де зараз вирва», — зітхає Анатолій.

«Він мав одружитися, а тепер ми його ховати повинні!» — сказала його дружина, витираючи сльози.

«Нічого сказати. Це не люди. Люди такого не можуть робити. Це нелюди, орда, москалі. Тисячу років сюди потикаються. Спокою на землі немає», — кричить Анатолій.

За сто метрів від СТО — тризірковий готель. Ударна хвиля вибила там усі вікна, що виходять на станцію. У деяких номерах робітники вже почали міняти вікна.

У момент вибуху всередині знаходилося близько 80 людей. Більшість із них — це переселенці із зони бойових дій, які втекли до Львова від обстрілу.

У курилці біля входу в готель були Костянтин та Денис — куми з Чернігова. Коли близько восьмої ранку заревів сигнал повітряної тривоги, вони спали в номері і не почули сирену. За годину ракети впали на військову частину неподалік, і Костянтин прокинувся від вибуху.

«Я кума підняв, говорю: вставай, походу почалося. Кум підвівся, ми тільки шкарпетки встигли надіти і штани, і тут другий вибух», — розповів Костянтин.

Ударна хвиля вибила вікна у номері. Злякавшись, вони вискочили з кімнати і побігли до укриття, обладнаного у підвалі. У коридорі теж розбилися вікна, і підлога була усіяна битим склом. Куми бігли до підвалу без взуття, але не поранилися. Тільки Денис ударився головою об поручень, коли відстрибував від уламків — у нього на скроні подряпини.

У Львові він разом із Констянтином живе близько трьох тижнів. До цього 23 дні вони були у Чернігові під обстрілом.

Куми відвезли дружин та дітей за кордон, а самі залишилися у Львові.

Після вибуху адміністрація готелю евакуювала частину мешканців в інший готель. Решта, включаючи Дениса та Костянтина, залишилися — переїхали в уцілілі номери.