Вступна кампанія завершилася з неочікувано високими показниками — цьогоріч українські абітурієнти подали понад мільйон заяв, причому серед найпопулярніших вишів опинилися не лише столичні, а й регіональні університети. Попри війну та прогнози щодо масового виїзду молоді за кордон, охочих навчатися в Україні стало навіть більше, ніж торік, інформує «Фокус».

Як повідомив голова освітнього комітету ВР Сергій Бабак, цього року було подано понад 1 мільйон 138 тисяч заяв, з них майже 800 тисяч — на бакалаврат. За його словами, це свідчить про зростання інтересу до українських закладів вищої освіти та спростовує побоювання щодо порожніх аудиторій.

Він також зазначив, що аналіз топ 10 університетів за кількістю поданих заяв показує відсутність єдиного "центру тяжіння". Абітурієнти обирали як провідні виші столиці, так і сильні регіональні заклади.

Серед вступників на бакалаврат найбільше заяв було подано до:

Львівського національного університету імені Івана Франка — 44 000 заяв;

Національного університету “Львівська політехніка” — 41 769 заяв;

Київського національного університету імені Тараса Шевченка — 34 120 заяв;

КПІ імені Ігоря Сікорського — 28 384 заяв;

Державного торгівельно-економічного університету — 22 781 заява.

Також до десятки увійшли Чернівецький університет імені Юрія Федьковича, Прикарпатський університет імені Василя Стефаника, КНЕУ імені Вадима Гетьмана, Харківський університет імені Василя Каразіна та Волинський університет імені Лесі Українки.

Варто зауважити, що 44,3% усіх заяв було подано на бюджетну форму навчання. Найактивнішими були вступники з Києва — 29,4% усіх заяв. Вдвічі менше подали зі Львівщини. Далі за кількістю поданих заяв ідуть Харків, Одеса і Дніпро. При цьому в Харкові більшість вступників орієнтувалися на державні виші, тоді як в Одесі відчутний інтерес до приватних закладів.

Незмінною залишилася і картина з вибором спеціальностей, до прикладу найпопулярнішою знову стала менеджмент. Далі — психологія, філологія, право та маркетинг. До другої половини топ 10 увійшли економіка, комп’ютерні науки, середня освіта, інженерія програмного забезпечення та кібербезпека. На кожну з цих спеціальностей подано від 21 до 71 тисячі заяв.

Водночас технічні та природничі напрямки залишаються менш популярними. Зокрема, на біологію подано близько 2 тисяч заяв, хімію — майже 900, фізику — 600, математику — трохи більше тисячі. Вищий попит традиційно мають агрономія (понад 9 тисяч заяв) та правоохоронна діяльність (13 тисяч).

Щодо конкурсного балу голова освітнього комітету ВР розповів, що у середньому по країні він становив 145. Найвищий показник зафіксовано на Харківщині — 153,2, у Києві — 148,4. Водночас приємно вразила Сумщина — 150, хоча за кількістю заяв вона поступається багатьом іншим регіонам.

Скільки чоловіків серед вступників на аспірантуру у 2025 році

Окрім цього, Сергій Бабак повідомив, що 80% цьогорічних вступників на аспірантуру — чоловіки, і приблизно така ж частка серед тих, хто не зʼявився на тестування. Загалом серед усіх спеціальностей відсутніх на іспитах було 20,4%.

У магістратуру вступники розподілилися майже порівну за статтю — жінок 48,2%, а неявка склала 16,3%.

Вступники складали тести з загальної компетентності, іноземної мови та спеціальності. Лише 6 аспірантів і 79 магістрів не подолали поріг з загальної компетентності, а 65,3% отримали високі бали.

Читайте також: У місті на Львівщині мешканці будуть жити без централізованого опалення

З іноземної мови 2,7% аспірантів не склали іспит (переважно чоловіки), у магістратуру — 4,87% (рівномірно за статтю). Вищі бали з мови отримали 39,8% аспірантів і 29,3% магістрів.