Василь родом зі Львівщини. Ще з юних років хлопець мріяв служити у Збройних Силах України, тому закінчивши навчання у професійному училищі відразу подався до територіального центру комплектування. Про те, як здійснилася мрія хлопця стати військовослужбовцем розповіли у прес-службі Львівського обласногоТЦК та СП

Восени 2020 року Василь був призваний на строкову військову службу.

- «Я завжди мріяв служити в ДШВ (десантно-штурмові війська) і батьки розуміли, що після закінчення училища я не працюватиму електрогазозварювальником. Своє рішення призиватися на військову службу я повідомив їм за декілька днів до відправки у навчальний центр, але рідні мене підтримали і зрозуміли», - розповідає військовослужбовець.

Для отримання військової підготовки Василь був розприділений до 169 начального центру імені князя Ярослава Мудрого.

«Навчання в центрі підготовки це постійні військові вишколи, тренування і заняття, тому звісно, що в деякі моменти було дуже важко, але я розумів, що це зокрема і психологічна підготовка, адже хороший воїн має бути в першу чергу психологічно стійким і загартованим до будь яких випробувань», - розповідає військовий.

Так склалося, що хлопець не потрапив до підрозділів ДШВ , а продовжив військову службу в одній із військових частин Сухопутних військ ЗСУ на Кіровоградщині.

Проте Василь не полишав свою мрію, хлопець сподівався, що звільниться по закінченню строкової служби і згодом підпише контракт із ЗСУ але вже в омріяних десантно-штурмових військах.

Корективи в плани Василя внесло повномасштабне вторгнення рф.

Розуміючи, що у зв’язку з війною строковиків не звільнятимуть і не залучатимуть до участі в бойових діях хлопець приймає рішення продовжувати військову службу у своїй частині але вже в статусі військовослужбовця за контрактом.

«- Я жодного разу не пошкодував про своє рішення, навпаки шкодую, що не зробив цього раніше, адже бути військовослужбовцем ЗСУ сьогодні почесно і перспективно і я мрію будувати своє професійне майбутнє саме на цьому напрямку» , - розповів військовий