Варена, копчена, а ще в’ялена ковбаса. Асортимент на будь який гаманець, а полиці в магазинах просто гнуться від кількості продукції. Та чи відомо, як та з чого роблять ковбасу в Україні, про це розповідають Факти тижня.

Як обирати і що купувати?

Справжній термін споживання, зазвичай, зазначений на хвостику ковбаси. З простроченої продукції їх завбачливо зрізають і викидають. Те ж саме роблять і з маркуванням для сосисок. Така продукція не просто не корисна, вона – небезпечна.

Та навіть якщо ковбаса свіжа, чи безпечна і корисна вона?

Виробник каже, насправді м’ясо кладуть у будь-який сорт продукції. Просто відсоток і якість цього м’яса – різні. І фактично у всі ковбасні вироби додають жирову емульсію, підсилювачі смаку, стабілізатори та ароматизатори.

Глутамат натрію, який позначається на етикетці як Е-621, секретна зброя виробників ковбас. Це підсилювач смаку. Хімія, яку не вважають небезпечною, але вона діє як наркотик, тобто організм звикає і вже вироби без цієї добавки здаються не такими смачними.

Та якою б смачною не здавалася така нахімічена ковбаса, лікарі вживати її не радять. Серед такої хімії, яку використовують у вигляді стабілізаторів, навіть така собі поверхневоактивна речовина, яку використовують у виробництві пральних порошків та миючих засобів.

[embed]https://youtu.be/R8jrugzZU-o[/embed]

Ще одна секретна зброя виробників – заміна натурального м’яса соєю та клітковиною. Дешеву клітковину виробляють переважно із моркви та капусти. Її здатність вдвічі-втричі збільшувати вагу, просто незамінна для ковбасних комбінаторів.

А замість яловичини та свинини додають курятину, свинячу шкірку, сою та кісткове борошно. Для кольору – нітрит натрію, а іноді ще й червоний барвник. Для збільшення об’єму і ваги – воду, крохмаль, клітковину та карагінани. Для консистенції – шкідливі фосфати.

У Держспоживслужбі пояснюють, боротися з такими порушеннями вкрай важко. Штрафи для виробників за брехню на етикетці – копійчані.

Але до відкликання, як правило, справа не доходить. Бо в Україні – мораторій на перевірки. Держоргани повинні попереджати підприємства за 10 днів до візиту.

Одна із порад від експертів – купувати ковбасні вироби вищої якості, з традиційними назвами, і зробленими за ДТСУ. У них не має бути нічого зайвого. Принаймні, теоретично. Також радять віддавати перевагу сиров’яленим ковбасам.

Якість вареної можна перевірити старим дідівським способом. Якщо під час смаження ковбаса піднімається грибком, вона – якісна, якщо ні – м’ясо там замінили чимось іншим.