Збройне повстання ПВК «Вагнер» 23-24 червня не зробило істотного впливу на здатність російських військ проводити наступальні і оборонні операції в Україні. Такі висновки зроблено  в новому огляді Інституту з вивчення війни (ISW)

Аналітики Інституту відзначають, що бойові дії тривали в звичайному режимі уздовж всієї лінії фронту, при цьому російські війська провели відносно більшу кількість наземних атак біля Бахмута, ніж за останні кілька днів.

При цьому наголошується, що деякі російські джерела використовували збройний заколот як риторичний прийом, щоб виправдати російські війська за будь-які успіхи України, досягнуті 24 і 25 червня.

Так, аналітики відзначають, що, на думку деяких джерел, Кремль може розглядати можливість зміни керівництва Міноборони в рамках угоди з Пригожиним. Вони вказують на те, що міністра оборони росії Сергія Шойгу і начальника Генерального штабу генерала армії Валерія Герасимова ніхто не бачив і не чув з тих пір, як Пригожин оголосив про початок збройного заколоту 23 червня.

«Деякі російські джерела припускають, що Олексій Дюмін, нинішній губернатор Тульської області, колишній співробітник Служби безпеки Путіна і колишній глава Сил спеціальних операцій Росії, може замінити Шойгу на посаді міністра оборони, хоча ISW не може підтвердити ці припущення», - наголошується в аналізі.

При цьому аналітики підкреслюють, що будь-які зміни в керівництві Міноборони означали б значну перемогу Пригожина, який виправдовував свій збройний заколот прямим звинуваченням Шойгу і Герасимова в загибелі десятків тисяч російських солдатів на Україні.

Додамо, що 23 червня глава ПВК «Вагнер» Євген Пригожин почав військовий заколот в росії, виступивши зі звинуваченнями на адресу глави Міноборони рф Шойгу і начальника Генштабу Валерія Герасимова.

А 24 червня «вагнерівці» увійшли в Ростов і взяли під контроль всі військові об'єкти, а потім рушили на Москву.

Читайте також: військовий експерт оцінив шанси «похіду терористів Пригожина на Київ»

Однак увечері стало відомо, что Пригожин провів переговори з самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком, після яких було прийнято рішення про відхід найманців назад в польові табори.