Наступні п’ять років українці фінансуватимуть партії, які на цьогорічних парламентських виборах подолали двохвідсотковий бар’єр. Відбудеться це, згідно з ухваленим у 2015 році законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції». На цьогорічних парламентських виборах таких партій — 11. Про це пише «Радіо Свобода».

Таким чином, у 2020 році між «Слугою народу», Опозиційною платформою «За життя», «Батьківщиною», «Європейською солідарністю», «Голосом», «Радикальною партією Олега Ляшка», «Силою і честь», «Опозиційним блоком», «Українською стратегією Гройсмана», «Партією Шарія» та «Свободою» буде розподілено понад 500 мільйонів гривень.

Найбільше отримає партія «Слуга народу» (за неї проголосували в багатомандатному окрузі 43,16 відсотка виборців) — 228 мільйонів гривень, найменше — об’єднання «Свобода» (отримала 2,15 відостка) — 11 мільйонів гривень.

Сума виплат для кожної партії залежить від розміру прожиткового мінімуму, кількості партій, що подолали прохідний бар’єр, кількості виборців та гендерних квот. Так, партії, в яких кількість представників однією статі не перевищує двох третин, отримають ще додатково 10 відсотків щорічного обсягу державного фінансування. Цього разу таку квоту витримали «Європейська солідарність» та партія «Голос», за що у 2020 році отримають по 28 мільйонів гривень кожна.

Додаткове фінансування партій запроваджене для того, аби надати партіям альтернативне джерело фінансування, щоб вони не зверталися за допомогою олігархів. Ці гроші вони можуть використовувати на статутну діяльність, зарплату працівникам, партійні газети. На усе, окрім виборчої агітації.

Оскільки сума виплат напряму залежить від явки на виборах, то зі своїх податків кожен виборець заплатить партіям по 38 гривень 42 копійки. Та оскільки податки платять всі українці, а не лише виборці, то ця сума по факту вдвічі менша.

Чому ж тоді більшість медіа та політиків подають цифри набагато більші? Як пояснює Ігор Фещенко із руху «Чесно», справа у законодавчих колізіях. «Частина проблеми в законі і практиці. На практиці при формуванні бюджету Кабмін бере не прописану в законі про партії мінімальну зарплату, а прожитковий мінімум», — каже він. Це відбувається тому, що у 2016 році були ухвалені правки до закону, що стосується формування бюджету і внесені нові формули розрахунків видатків. А відтак Кабінет міністрів може ігнорувати профільні закони.

https://youtu.be/x2RfhqGaXtw