З’явилися світлини із засекреченого бомбосховища у Києві, яке мало статус «ДСК», але тепер туди пустять киян (ФОТО)

Великі металеві двері, обклеєні попереджувальними наліпками. Збоку — кодовий замок, дзвінок, а замість дверного вічка — відеокамера. Так виглядає вхід в одне з бомбосховищ в Оболонському районі Києва.

Як пише «Вечірній Київ», потужний бункер, здатний вмістити сотні людей, побудували сорок років тому. Нещодавно там завершили ремонт, на який пішло 4,4 мільйона гривень.

В Оболонській РДА запевнюють, що це сховище настільки надійне, що може врятувати у випадку ядерного удару. І навіть у разі завалу люди зможуть врятуватися та вибратися через аварійний лаз.

Бомбосховище вже є на мапі укриттів Києва, тому знайти його було не складно. Біля входу — велика розпізнавальна табличка з контактами відповідального.

 «Це сховище найвищого класу захисту. Певний час воно було засекречено, мало статус ДСК, але ми зробили низку дій для того, щоб надати доступ киянам до нього», — сказав голова Оболонської РДА Кирило Фесик.

Заходимо всередину і бачимо герметичні металеві двері. Вони мають чотири системи доступу, які фактично зводять на нуль вірогідність того, що сюди не зможуть потрапити люди, каже Кирило Олександрович.

Перша система — автоматична. Одразу після оголошення повітряної тривоги двері самі відкриваються. Голова Оболонської РДА запевнює, що ймовірність того, що цього не трапиться, майже нульова. Та й є ще три способи потрапити всередину.

Друга система доступу працює за принципом домофону. За допомогою спеціальної камери телефонуєте до диспетчера, який бачить вас через відеокамеру та впускає усередину.

Третя система — парольна. Достатньо набрати потрібну комбінацію цифр і двері відкриваються. Правда, у відкритому доступі коду немає. Його знає прибиральниця, яка слідкує за станом укриття, і ще обмежена кількість людей. За потреби, код можна дізнатися у відповідального.

Четверта система — магнітний ключ.

Зайшовши в укриття, ми спускаємося під землю приблизно на один-два поверхи та натрапляємо на бункерні вибухостійкі двері. Проходимо ще трохи та нарешті опиняємося у бункерних кімнатах.

Перше, що привертає до себе увагу — це температура повітря. Кожен, хто хоч раз просидів кілька годин у підвалі або на станції метро, пам’ятає цей пронизливий холод. У бункері, на диво, було тепло. Як ми потім вже помітили, приміщення прогрівають електрообігрівачі, розвішані по всьому периметру.

Кімнати заставлені двоповерховими ліжками та нагадують великі казарми.

«У перші дні повномасштабного вторгнення я мав теж „щастя“ ночувати на такому. Дуже зручно», — каже Кирило Фесик.

За документами, цей бункер розміщає 350 людей, але голова РДА каже, що насправді тут комфортно можуть перебувати приблизно пів тисячі людей.

В одній з кімнат стоять резервуари з водою. На питання, на скільки вистачить цієї води при повному заповненні бункера, Кирило Фесик відповів, що безвилазно з цією водою тут можна буде протягнути до 5 днів.

Також у сховищі є бойлери, які розташовані у чоловічому та жіночому санвузлах.

Проходимо далі коридорами та потрапляємо у кімнату, яку голова РДА називає «технологічним серцем» бункера.

«Подивіться, яка велика витяжка по всій території сховища. Вона працює на базі автономної тяги. Є вентиляція, яку можна запускати вручну, є фільтра повітря на випадок хімічного чи радіаційного забруднення. Ще тут встановлено електричний акумулятор, тому якщо зникне напруга, світло ще протягом певного часу буде», — розповідає керівник району.

Щоб власноруч перевірити, як працює система захисту, ми підіймаємося на вулицю до вентиляційного люка.

«Це частина вентиляції. Коли стається вибух, ці шторки закриваються, щоб всередину нічого не потрапило, а потім відкриваються назад», — каже Кирило Фесик.

Спускаємося назад до бункера і потрапляємо до ще однієї кімнати, де починається найцікавіше. Посеред стіни — квадратний люк, закритий противибуховими дверцятами.

 «Зараз ви бачите те, що відрізняє сховище від укриття. Це аварійний лаз, який має окрему дуже міцну конструкцію. Якщо станеться завал, можна буде врятуватися і вибратися», — розповідає Кирило Фесик.

Ми разом з головою Оболонської РДА вирішили пролізти через цю потаємну «шахту», щоб перевірити, чи справді працює аварійний вихід.

Читайте також: у Львові біля міського бомбосховища київська фірма розпочала незаконне будівництво.

За словами Кирила Фесика, таких сховищ в Оболонському районі п’ять.