За фігуранток "справи Міндіча" внесено 37 млн застави

Вищий антикорупційний суд отримав застави за працівниць "бек-офісу" з відмивання коштів навколо "Енергоатому", Лесю Устименко та Людмилу Зоріну. Про це повідомили ЕП у пресслужбі ВАКС.

На рахунки ВАКС надійшло 12 мільйонів гривень за Зоріну та 25 мільйонів за Устименко.

Фігурантки "справи Міндіча" взяли на себе зобовʼязання з'являтися за кожною вимогою суду; не залишати територію Києва та Київської області без дозволу; повідомляти про зміну місця проживання чи роботи; утримуватися від контактів із свідками; передати закордонний паспорт.

Як повідомляє "Радіо Свобода", заставу внесла новостворена фірма "Вангар" зі статутним капіталом в одну тисячу гривень. Компанія створена у травні цього року та зареєстрована у Києві. Зареєстрований основний вид діяльності – "виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі".

Леся Устименко вказана в контактах як «Леся Київ Фінансист Братів». Вона – приватна підприємиця з основним видом діяльності «Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки». У 2023 році Устименко стала власницею паркомісця в будинку у середмісті Києва, в якому, за даними «Схем» розташований «бек-офіс», згаданий у розслідуванні НАБУ. Її чоловік – ймовірно, громадянин Росії. Як встановили журналісти, до 2015 року він регулярно їздив до Росії, звідки він родом. Тоді ж отримав український паспорт.

Людмила Зоріна також має ФОП, вид діяльності – консультування з питань комерційної діяльності й керування. На електронну адресу Зоріної також записаний Грона Вадим Леонідович. Про особу з таким же ПІБ повідомили у своєму розслідуванні журналісти Bihus.Info – це ексрадник очільниці Агентства з розшуку та менеджменту активів, який постійно відвідував АРМА і давав вказівки службовцям, хоча не є його працівником. У коментарі журналістам Грона підтвердив, що Людмила Зоріна – «його знайома», але вони останніх 5-6 років не спілкувалися.

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру 7 особам, причетним до масштабної корупційної схеми в АТ “НАЕК “Енергоатом”. Учасники організації контролювали стратегічне підприємство з річним доходом понад 200 млрд грн, фактично перетворивши його на власний “касовий апарат” для отримання відкатів від контрагентів у розмірі 10-15% від вартості контрактів. Легалізацію незаконно отриманих коштів організація здійснювала через офіс у центрі Києва, який належав родині колишнього народного депутата, нині сенатора РФ Андрія Деркача. Через “пральню” пройшло близько 100 млн доларів США, зокрема через мережу іноземних компаній та видачу готівки за кордоном.