У лютому–березні в Україні стрімко зросла кількість тяжких гострих респіраторних інфекцій, зокрема пневмоній: спочатку утричі, потім ушестеро, а потім аж в 11 разів порівняно з минулим роком.

Чи пов’язане це зростання з коронавірусом, найпоширеніше ускладення якого — пневмонія, розбиралася «BBC News Україна».

Одна із сімейних лікарів Києва, яка попросила не називати її імені, розповіла виданню, що перший пацієнт із нетиповими симптомами ГРВІ звернувся до неї в лютому цього року.

Це дівчинка, яка нещодавно з батьками повернулася з Китаю. Тоді медик уперше запідозрила, що в пацієнтки коронавірус — за місяць до того, як в Україні офіційно з’явився перший хворий на це захворювання. За кілька тижнів кількість таких хворих почала зростати. А кількість її пацієнтів із пневмоніями зросла втричі порівняно з минулим роком, каже лікарка. «Це саме пневмонії і дуже специфічні», — підкреслює вона.

«До мене приходять люди з ознаками ГРВІ, виконують всі мої призначення, а позитивної динаміки немає. А потім на десяту–дванадцяту добу я раптово вислуховую пневмонію, і таку тотальну, двосторонню», — пояснює медик.

Проте, підтвердити наявність коронавірусу в таких пацієнтів донедавна було неможливо через відсутність спеціальних тестів, скаржиться вона.

Журналісти дослідили потижневу статистику Центру громадського здоров’я (ЦГЗ) за січень–березень 2019 та 2020 року. Спираючись на ці дані, кількість тяжких гострих респіраторних інфекцій (ТГРІ) в країні стрімко зросла.

На початок лютого — в три рази з 43 до 143 випадків на тиждень, порівняно з минулим роком. На початок березня — в 7,5 рази з 22 до 164 випадків на тиждень. А починаючи з середини березня, кількість ТГРІ порівняно з аналогічним періодом минулого року зросла в 11 разів. За тиждень 16–22 березня кількість випадків становила 254 проти 23 минулого року. Це 30 % від кількості всіх госпіталізованих з усіх причин у країні. Торік у пікові періоди відсоток пацієнтів із ТГРІ не перевищував 7 % від усіх госпіталізованих.

Заначається, що ТГРІ — це гостре респіраторне захворювання з кашлем і високою температурою, яке триває понад десять днів і потребує госпіталізації пацієнта. Під цим поняттям лікарі розуміють також пневмонії та інші важкі стани, які можуть навіть потребувати реанімації. Саме такі ускладнення характерні для коронавірусу, але водночас і для звичайного грипу та навіть ГРВІ.

У Центрі громадського здоров’я журналістам «BBC» підтвердили, що приріст ТГРІ в країні справді суттєвий. Але переконують, що часто йдеться про звичайний грип, а саме про грип типу AH1N1, більш відомий як свинячий грип.

«У цьому сезоні він переважає в циркуляції, тому і летальних випадків багато, і епідеміологічні пороги тривалий час перевищені. Цей грип так себе поводить», — пояснює Оксана Артемчук, завідувачка відділу Грипу на ГРВІ ЦГЗ. Порівнянл з сезоном 2019 року, захворюваність на грип та ГРВІ цього року справді зросла, особливо в лютому.

Утім, відповідно до статистики ЦГЗ, відсоток підтвердженого грипу серед протестованих 16–22 березня пацієнтів із ТГРІ становив менше 13 %. Минулого року за аналогічний період грип підтвердили у 26 % випадків.

Значно більше за грип, каже пані Артемчук, статистику розігнала паніка серед населення, наляканого коронавірусом.

«Люди усвідомили небезпеку нової коронавірусної хвороби, — пояснює вона. — Раніше як було? В людини нежить і температура, а вона йде на роботу і ні до якого лікаря не звертається, а зараз тільки занедужала — одразу телефонує до лікарів і це одразу фіксується».

Колишній заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк називає це «епідемією панічних настроїв».

«Мені доводилося чути про випадки, коли схвильовані люди з симптомами ГРВІ наполягають на госпіталізації, навіть якщо її можна уникнути в нормальний час», — каже він.

Чи пов'язане різке зростання ТГРІ з недіагностованим спалахом коронавірусу, офіційно стверджувати неможливо. Для цього потрібне масове тестування хворих. А Україна має одні з найнижчих у світі показники з тестування населення. Станом на 24 березня тут протестували на коронавірус лише тисячу людей. Для порівняння в Південній Кореї на той час протестували 290 тисяч, у Великій Британії понад 40 тисяч, у Білорусі — 16 тисяч.

Лише 23 березня в Україну літаком із Китаю доставили спеціальне обладнання для проведення тестування за методом ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція). Але його вистачить лише на 50 тис тестів.

Тож зараз офіційно станом на 26 березня в Україні захворіли на коронавірус лише 196 людей. Утім, спеціалісти у сфері охорони здоров'я визнають, що реальна цифра значно більша.

«Звичайно, коли кажуть про сотні тисяч хворих в Україні, це просто математично неможливо. Мій прогноз — близько тисячі і вони зосереджені в кількох регіонах. Але не більше», — каже співрозмовник BBC на умовах анонімності.

Сплеск ТГРІ частково підтверджує ці розрахунки, погоджується Алла Мироненко, завідувачка відділу респіраторних та інших вірусних інфекцій ДП «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб».

«Тисячами повертаються гастарбайтери, діагностувати їх часом нічим, а часом вони не звертаються в лікарні, зрештою, не стоїть завдання всіх обстежити на коронавірус», — пояснює вірусологиня.

За її словами, тестів роблять мало, і це спотворює картину. «У Хмельницькому лише зараз після 10 років страждань надали прилад, на якому можна тестувати ПЛР-методом. Вони тепер там до 10-ї вечора сидять і щасливі, що в них є прилад. Треба було, щоб коронавірус для цього прийшов», — обурюється вона.

Утім, Павло Ковтонюк переконаний, що «прихованих» випадків коронавірусу серед статистики по ТГРІ небагато.

«Їх одиниці, але, з іншого боку, вони небезпечні — адже інфекція могла передаватися всередині лікарні», — додає він. А ситуацію з тестуванням в країні Ковтонюк називає катастрофічною.

У Центрі громадського здоров’я «BBC News» Україна розповіли про плани зробити тестування на коронавірус таким же рутинним, як і тестування на грип. Україна вже подала заявку до Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), яка, цілком можливо, безкоштовно надасть Україні відповідні тест-системи.

Тоді, як і зараз, лікарі відбиратимуть у хворих на ТГРІ зразки. Їх перевірятимуть на спершу грип, потім на ГРВІ, а потім, якщо грип і ГРВІ не підтвердять — на коронавірус. Але це точно не питання найближчого часу.

«Можливо, пізніше. Коли карантини згорнуть, коли ми поборемо коронавірус, і він стане звичайним сезонним вірусом, а не новим і невідомим», — сподівається Оксана Артемчук з ЦГЗ.