Про смерть Юрія, який пішов боротись проти російських загарбників, повідомляють близькі у соціальній мережі «Facebook».

Юрій Руф жив у Львові, він батько двох дітей.

Загинув захисник 1 квітня.

Він з перших днів війни, будучи резервістом 2-ї групи, пішов добровольцем на фронт. У лавах львівської 24-ї бригади Юрій воював на Луганщині.

Останній свій вірш Юрій Руф опублікував 19 березня:

Іржавий обрій вицвів з темноти,
Відтінком домни небеса палають,
Горизонтальні вогняні хвости
В щілинах рваних хмар на виднокраї.
Далеко в полі зблиснув терикон.
Гарячий диск на старт в зеніт піднявся,
В туману вранішнього піні покупався.
Новий світанок й новий день зійшов на трон.

Юрій Руф (Юрій Романович) — український поет, письменник, вчений, громадський діяч, засновник літературного проєкту «Дух Нації».

Він народився 1980-го року на Тернопільщині. Серед публікацій: «Багряна лірика» (2012), «Час Революції» (2014), «На зламі епох» (2015). Поезію Юрія включали до українських сучасних націоналістичних поетичних збірок «Голос крові» (2013) і «Відлуння свинцевих громовиць» (2015).

Також Юрій Руф був відомий критичними поглядами на традиційну українську поезію, де, за його словами, українців переважно зображають, як бідних і нещасних.