З початку війни в Україні збудовано не менше 15 тисяч багатоповерхівок та 116 тисяч приватних будинків. В інтерв’ю «Цензор.НЕТ» архітекторка, заступниця голови Архітектурної палати Анна Кирій розповіла про бомбосховища у багатоповерхівках.

«Ще до початку повномасштабного вторгнення, ми всі раптом зрозуміли, що країні потрібні бомбосховища, а їх немає. Потім всі дуже зраділи новині, що Верховна Рада ухвалила закон, який нібито зобов’язує забудовників такі бомбосховища будувати. Але і ти, і твої колеги почали говорити, що не зовсім так. Тому я хотіла б почути пояснення, чи будуть в нових будинках бомбосховища?

Прийнятий закон не містить положень про обов’язковість бомбосховищ у кожній новобудові. І, об’єктивно кажучи, я не вважаю, що затрати на будівництво сховищ треба покладати на комерційних забудовників. Тому що по факту це буде за гроші людей, які купуватимуть квартири в нових будинках», — сказала Кирій.

Вона уточнила, що захистом має бути система рішень та їх реалізацій, адаптована для кожного населеного пункту окремо та потрібна інвентаризація і націоналізація існуючих сховищ. Також, Кирій додала, що треба розрізняти типи захисних споруд цивільного захисту. Згідно Кодексу цивільного захисту України (Глава 7 стаття 32) вони діляться на сховища та протирадіаційні укриття. Є також: споруди подвійного призначення, швидкоспоруджувані захисні споруди та найпростіші укриття. І до кожного з них різні вимоги.

«Ми просто не можемо собі дозволити в кожному будинку будувати сховища найвищого типу, бо це скажені гроші. У таких спорудах мають бути, наприклад, незалежні джерела тепло-, електро- та водопостачання, окрема система вентиляції, посилені вимоги до конструктивних елементів, окремі евакуаційні виходи, розташовані так, щоб людина могла вийти з периметру завалу, герметичні двері та інші отвори», — сказала Кирій.

Анна Кирій уточнила, що для створення системи сховищ має бути якась державна програма в консолідації з органами місцевого самоврядування. Тобто для кожного міста, населеного пункту, потрібно визначити кількість, площу, місця розташування укриттів, з відповідними радіусами. Як визначені нормами радіуси обслуговування від житлових будинків до шкіл і садочків — 300, 500, 800 метрів в залежності від типу населеного пункту, так само мають бути подібні радіуси до сховищ та укриттів.

«Рішення мають бути такі, щоб протягом часу, відколи пролунала тривога, кожна людина встигла дістатися до укриття, а не лише ті, хто купив квартиру в «елітному» будинку зі сховищем», — зауважила Кирій.

Анна Кирій вважає, що рішення про те що забудовник має збудувати бомбосховище, по-перше, популістське, по-друге, нереальне, по-третє — це просто брехня, яку навісили на всі заголовки про закон.

«На мою думку, це закон про хрущовки. Тобто — проєкти повторного використання. А те, що деякі народні депутати, типу Олени Шуляк, називають закон про одне, а запаковують туди зовсім інше — хіба, новина? Це їхній звичний почерк. Вони пишуть закон, дають йому яскраве гасло, щоб сподобалось людям, а всередині сюрприз, в даному випадку — хрущовки. До речі, по проектах повторного використання підзаконні акти Мінрегіон розробив миттєво, проект постанови вже висить.

Вона пояснила, що в законі немає жодного слова «сховище», «бомбосховище», «новобудова», — слів, які люди побачили в заголовках, єдине, що є, це — інженерно-технічні заходи цивільного захисту, цивільної оборони.

«Як на мене, закон передусім про проєкти повторного використання. Тобто втілюється заповітна мрія забудовників: замовити один проєкт, зробити його типовим, забрати собі майнові права інтелектуальної власності, (проти чого виступала Спілка архітекторів та Архітектурна палата весь минулий рік), і тиражувати його по всій Україні. Бо забудовникам це зручно і це швидкі гроші. Привіт, Радянський Союз», — розповіла Кирій.

Вона розповіла, що цим законом захищають забудовника.

«Я поясню як він пов’язаний з 5655. В 5655 вписали визначення самочинного будівництва. Далі побачите, як Шуляк буде розповідати, що завдяки цьому більше не буде самочинного будівництва. А органи місцевого самоврядування зможуть своїм рішенням робити демонтаж такої самочинної забудови без суду.

У нас самочинних будівництв — половина в Києві. Бо якщо придивитися, скільки побудовано з порушенням норм, жахнешся. А от випадок, що когось наказали чи щось демонтували, ми можемо згадати лише один — ТРЦ на Троїцькій площі біля Олімпійського, де зробили демонтаж на вимогу УЄФА через те, що нам могли відмінити «Євро–2012». І все!», — сказала Кирій.