Шахраї вивели з рахунків громадян 6 мільярдів гривень за останні два роки. У 2022 році в Україні зафіксовано більше 99 тис жертв, а у 2023 – більше 209 тис. Збитків їм було завдано, відповідно, на понад 2 млрд у 2022 році і вже понад 4 млрд у 2023. Про це пише Місто з посиланням на Кіберполіцію.

Механізм протидії фінансовим злочинам

В законопроекті 11043 кіберполіцейські спільно з Нацполіцією, банками, Національним банком прописали норму, згідно з якою, якщо Нацполу на 102 або через систему електронного звернення надійде заява про злочин, Нацпол направить електронний запит до надавача платіжних послуг, який проводив операцію, про яку постраждалий повідомив як про, наприклад, шахрайську. Цей надавач платіжних послуг за 24 години має в електронному вигляді дати інформацію, необхідну для того, щоб встановити, куди далі пішли гроші, Нацпол піде до того надавача платіжних послуг, який обслуговує отримувача і повторить все те саме, і так по ланцюгу Нацпол йтиме аж до місця виведення грошей, або рахунку, на якому вони осіли. Це зроблено з єдиною метою: швидко, в ідеалі – поки ще не виведені в готівку кошти, не закриті рахунки, вийти на злочинця.

Перелік злочинів

При цьому в проекті зазначений вичерпний перелік злочинів, при яких працює така електронна взаємодія. Обов’язок надати інформацію виникає, якщо вчинено: крадіжку, шахрайство, привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою, незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення, а також злочини, передбачені 361-363 статями Кримінального кодексу.

Які дані надаватимуться правоохоронцям

В тексті законопроекту немає ні слова про передачу інформації про все належне майно (активи) та зобов’язання осіб. Там є лише вимога дати у електронній формі протягом щонайбільше 24 годин необхідний для оперативного встановлення місця злочину і та причетних до злочину осіб ось такий вичерпний перелік інформації:

1. суму та валюту платіжної операції;
2. дату проведення платіжної операції;
3. тип платіжної операції;
4. геопросторові дані, IP-адресу, адресу засобу дистанційної комунікації (включаючи платіжний застосунок) або платіжного пристрою, що використовувався для здійснення платіжної операції (за наявності), а в разі здійснення платіжної операції через касу – адресу каси (за наявності);
5. ідентифікаційні дані отримувача: для фізичної особи – прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків; для юридичної особи – повне найменування ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;
6. повне найменування надавача платіжних послуг отримувача;
7. унікальний ідентифікатор отримувача та/або повний номер електронного платіжного засобу та/або рахунку отримувача;
8. найменування та код еквайра (за наявності);
9. ідентифікатор платіжного пристрою (за наявності);
10. код, що ідентифікує операцію в платіжній системі (за наявності);
11. унікальний ідентифікатор платника та/або повний номер електронного платіжного засобу та/або рахунку платника.

"Ніяких відомостей про майно ми не пропонуємо надавати. Прошу взяти це до уваги всім, хто розганяє зараз зраду про наш законопроект. Єдина ціль — дозволити Кіберполіції нарешті діяти, а не ігнорувати ці злочини і повернути 300 тисячам громадян, постраждалим за два останні роки, їхнє законно нажите." - йдеться у повідомленні кіберполіцейських.