У середу, 29 травня, Львів попрощається з військовослужбовцями Дмитром Бабою та Валерієм Серебровим, які загинули від рук російських окупантів, захищаючи Україну.

Як повідомили у ЛМР, чин похорону захисників розпочнеться об 11.00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. 

Поховають воїнів на Личаківському кладовищі.

Дмитро Баба (24.12.1996-24.05.2024). Львів’янин.

Навчався у Середній загальноосвітній школі №62. Здобув освіту у Державному професійно-технічному навчальному закладі «Львівське вище професійне училище комп'ютерних технологій та будівництва».

Після завершення навчання протягом 2017-2021 років проходив військову службу у кінологічному взводі 2-ї окремої Галицької бригади Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України. Виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції/операції Об’єднаних сил.

За словами близьких, Дмитро Баба був винятково «люблячою, щирою, енергійною та цілеспрямованою людиною, завжди готовою прийти на допомогу; великим патріотом України». Любив котів, веломандрівки і компʼютерні ігри, увесь свій вільний час намагався присвячувати рідним.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації не залишився осторонь і за власним бажанням повернувся до лав 2-ї окремої Галицької бригади НГУ. Виконував бойові завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності держави на Донеччині.

У Дмитра Баби залишилися мама, брат і наречена.

Валерій Серебров (29.09.1995-23.05.2024). Уродженець селища Новодонецьке Донецької області.

Навчався у Новодонецькому закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №16. Здобув освіту у Олександрівському професійному аграрному ліцеї.

Після завершення навчання працював у Республіці Польща. У вільний час активно займався спортом, ще з юного віку захоплювався історією України. Обожнював Карпати.

Читайте також: на Донеччині 27 травня загинув захисник з Львівщини Тарас Бартман.

Із перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся на Батьківщину та, попри відсутність бойового досвіду, добровільно вступив до лав Національної гвардії України. Боронив суверенітет та незалежність держави у лавах 2-ї окремої Галицької бригади НГУ на східному напрямку фронту. За особисту мужність був нагороджений численними відомчими відзнаками.

У Валерія Сереброва залишилися дружина, 2-річна донька, мама та сестра.