У середу, 27 серпня, Львів попрощається з захисниками Тарасом Сидоровичем, Дмитром Мілосердовим та Дмитром Лазуркевичем, які захищали Україну від російських окупантів.

Як повідомили у ЛМР, панахида за Дмитром Лазуркевичем розпочнеться о 9:30 у Храмі святих Володимира і Ольги (Винники).

Чин похорону усіх трьох захисників розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїнів на Личаківському кладовищі. 

Маршрут похоронної процесії: Гарнізонний храм свв. апп. Петра і Павла УГКЦ (вул. Театральна, 11) – пл. Катедральна – пл. Ринок (міська церемонія прощання) – вул. Руська – вул. Підвальна – вул. Володимира Винниченка – пл. Соборна – вул. Пекарська – вул. Шімзерів – вул. Мечникова – Личаківський цвинтар.  

Тарас Сидорович (14.12.1969-23.09.2023). Львів’янин. 

Навчався у Середній загальноосвітній школі №23 міста Львова. Згодом здобув професійно-технічну освіту у Державному навчальному закладі «Ставропігійське вище професійне училище міста Львова».

Після завершення навчання проходив службу у танкових військах в Брянську.

У мирний час працював столяром, захоплювався рибальством. Був надзвичайно добрим і чуйним чоловіком.

У перший день повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини від російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет держави у лавах 63-ї окремої механізованої бригади Корпусу резерву Сухопутних військ Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на південному та східному напрямках.

У Тараса Сидоровича залишилися дружина, двоє синів, сестра, брат, племінники та близькі родичі. 

Дмитро Мілосердов (29.12.1977-20.09.2023). Народився у селі Поворськ Волинської області у сім‘ї військовослужбовця. Втративши у ранньому віці батька, Дмитро залишився сам із мамою та сестрою.

Навчався у Львівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №43 Львівської міської ради Львівської області. Мріяв допомагати людям, тому після закінчення школи вступив до Львівського медичного фахового коледжу «Монада».

Проходив строкову військову службу у селі Липники Львівської області.

У мирний час обіймав посаду зубного техніка у зуботехнічній лабораторії міста Львова, згодом поїхав працювати у Литву. Ще зі шкільних років захоплювався спортом, у дорослому віці входив до складу Львівської міської громадської організації «Товариство Львівських моржів». Окрім того, займався волонтерською діяльністю при церкві, допомагав із харчуванням тим, хто того потребував.

Бойовий медик. Із перших днів повномасштабного вторгнення, без жодних вагань, став на захист Батьківщини до лав 103-ї окремої бригади територіальної оборони Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Був винятково відповідальним та відчайдушним, готовим до самопожертви заради інших.

У Дмитра Мілосердова залишилися мама з інвалідністю, сестра та наречена. 

Дмитро Лазуркевич (08.11.1974-20.09.2023). Львів’янин. Проживав у місті Винники.

Навчався у Середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №47 міста Львова. Здобув професійно-технічну освіту у колишньому Художньому професійно-технічному училищі №64 (сьогодні – Державний навчальний заклад «Львівське вище професійне училище дизайну та будівництва»). Після завершення навчання проходив військову службу в Київській області.

У мирний час працював у будівельній сфері у Львові. Захопленням усього життя Дмитра Лазуркевича була акваріумістика. Був надзвичайно люблячою та відданою близьким людиною.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини до лав 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на східному напрямку.

Читайте також: на війні загинув захисник із Львівщини, стебничанин Микола Кость.

У Дмитра Лазуркевича залишилися батьки, брат, дружина та 12-річний син.