Як повідомили у Львівському центрі надання послуг учасникам бойових дій, 1 травня на 41-му році несподівано пішов з життя відомий громадський діяч та волонтер, голова Громадської організації «Допоможи фронту» Богдан Дідич. Парастас відбудеться сьогодні, 2 травня, о 19.00 год за адресою: вул. Пекарська, 52 (капличка). Чин похорону відбудеться завтра, 3 травня, об 11.00 год. у Гарнізонному храмі св. ап. Петра та Павла, поховають Богдана Дідича на Личаківському кладовищі.

Більше інформації про Богдана Дідича повідомляє прес-служба ЛМР:

З початку навчання у Львівському національному університеті імені Івана Франка на прикладній математиці, Богдан Дідич брав активну участь у громадському русі. Він, зокрема, був активним учасником, організатором громадсько-політичних, культурологічних та соціальних акцій Студентського Братства. Незмінно брав участь в творчих гуртках та ініціативах факультету, співав у хорі Народного ансамблю пісні і танцю «Черемош». Сповідував активний спосіб життя, пропагував та займався відродженням бойового гопака, часто мандрував Карпатськими горами.

Передчасна смерть Богданового батька поклала на нього додатковий обов’язок піклування за молодшою сестрою-школяркою. Тому він ще під час навчання в університеті почав працювати. Незважаючи на труднощі, не припиняв роботи для загального добра.

Багато хто із львів’ян познайомився із Богданом під час його подвижницької діяльності в Центрі національного відродження імені Степана Бандери, в оргкомітеті Всеукраїнського дитячо-юнацького фестивалю мистецтв «Сурми звитяги» та в Громадській організації «Наша Україна».

З початку Революції Гідності Богдан Дідич став її активним учасником. Ніколи він не гнався за керівними постами, але і не відмовлявся від роботи. Тому, з огляду на організаційний досвід, не боявся очолювати львівську сотню «Удару» на Майдані. Богдан був одним із тих, хто перебував у наметовому містечку майже постійно, координуючи присутність і діяльність сотень людей.

З початком російсько-української війни Богдан Дідич разом з дружиною Уляною почали активно допомагати підрозділам Збройних Сил України, Національної гвардії.

Разом із однодумцям, об’єднаними в ініціативу, а пізніше – в громадську організацію «Допоможи фронту», вони створили чітку і дієздатну структуру допомоги війську.

За свою волонтерську діяльність неодноразово був нагороджений різноманітними відзнаками Міністерства оборони України та багатьох військових частин.