На сторінці спільноти «Сама «швидка» допомога» у ФБ Світлана Білецька оприлюднила допис про один день чергування колег-медиків бригади швидкої допомоги.

Тут і виклик до засудженого в колонію, і до дівчини, яка стала жертвою грабіжників, і огляд пацієнтів при світлі ліхтариків…

Почитайте, що тендітні дівочі-жіночі, та й чоловічі, плечі переносять за одне чергування! Слабких тут немає!

«1.02.2023 - останнє чергування перед відпусткою починалось як зазвичай- прийняли в попередньої зміни авто, сумку, апаратуру, обговорили останні події і в очікуванні виклику.

Перший не забарився - Гарнізонний храм, обслуговування похорону Героїв, які віддали життя за Незалежність України! Єдине, що ми можемо зробити для них - це віддати шану і провести в останню путь з молитвою.

Другий виклик- жінка на ринку з гіпертонічним кризом.

Третій- колонія, засуджений молодий чоловік з пневмонією і важкою супутньою патологією, після таких викликів особливо сумно, бо розумієш як можна за кількахвилинне задоволення змарнувати молоде життя… Хтось віддає своє життя за інших, а хтось марнує…

Четвертий - молода дівчина на вулиці, побили і пограбували невідомі…

П‘ятий - жінка, 79 років, в будинку немає світла ( «дякуємо» москалям) в темряві, при світлі телефонних ліхтариків констатуємо смерть до приїзду бригади, на жаль….

Настав довгоочікуваний вечір, бо розумієш , що більша половина чергування вже пройшла, а там вже і до ранку не далеко, а там вже і додому і відпустка…

О 00.50 на телефоні знову блимає новий виклик- пологи! На допомогу викликає бригада 138! Зі швидкістю світла мчимо на вказану адресу, залишки втоми змело як рукою! По дорозі телефонуємо до попередньої бригади, щоб запитати, що додатково потрібно взяти з карети ЕМД, вони не піднімають. Додаткова порція адреналіну вилітає в кров… в голові звичайно ж погані думки… що з жінкою…можливо кровотеча…що ж з дитинкою…можливо недоношене… Вибігаємо з повним спорядженням на третій поверх, а на жодній квартирі не написано номер! Люди ! Пишіть номер квартири на ваших дверях хоча б крейдою, це так важливо для збереження вашого життя!

Знову телефонуємо, новоспечений батько відкриває двері квартири, ми забігаємо і бачимо найпрекраснішу картину- молоду породіллю і її маленький оберемок щастя! Десь заздрю по - доброму акушерам і гінекологам, бо бачити початок життя - це справді незмірне задоволення!

Але повернемось на наш виклик. Після проведеного первинного туалету новонародженої, вдягаємо дівчинку-квіточку, допомагаємо зібратись мамі і за допомогою наряду патрульної поліції ( щира подяка! Ці круті хлопці завжди нам допомагають) транспортуємо породіллю до карети ЕМД, а я з маленьким солодким згорточком та лікарем сідаю в авто своєї бригади і такою дружною колоною ми з сиренами і проблисковими маячками мчимо в 3 МКЛ на вул. Раппопорта, де нас вже чекає чергова бригада акушерів-гінекологів. Емоції зашкалюють! Для них це щоденна робота, а нам такі виклики трапляються , на щастя рідко!

Хотілося б на цій прекрасній ноті завершити і піти у відпустку, але зранку на нас чекав ще один виклик - автонаїзд на молоду дівчину, потерпілій була надана вся необхідна допомога і вона була транспортована в профільний лікувальний заклад.

Так в нашому житті крокує поруч життя і смерть, так нам усім зараз неймовірно важко, бо війна триває… Але як казав Тарас Григорович - «Борітеся, поборете, Вам Бог помагає..» Наше життя - боротьба. Наша смерть - боротьба. Наша робота- боротьба. І якою б важкою вона не була фізично чи емоційно, ми її любимо! Хоч і нарікаємо і часто хочемо це все покинути, але любимо, бо цей адреналін не можна порівняти ні з чим, ці неповторні емоції не заміниш нічим!

Сьогоднішній день - дуже символічний, Стрітення за Юліанським календарем. Ми допомогли зустріти нове життя! Можливо ця дівчинка в майбутньому стане президенткою або дипломаткою, а може письменницею чи художницею, яка прославить Україну на цілий світ….Життя готує нам багато сюрпризів».

«Пост написаний без урахування всіх прекрасностей нашої служби - крові, сечі, шмарклів, піни з рота, постійно дуючого вітру в обличчя, падаючого снігу, калабань під ногами, відмерзлих рук, задубілих пальців на ногах і задишки від вильоту на енний поверх», зазначає автор допису Світлана Білецька.

Як повідомлялося, у Львові водійка трамваю знепритомніла на маршруті.