Мешканка села Садів, що на Волині захворіла на інфекційну хворобу туляремію після укусу ґедзя. Як стало відомо, її вкусив ґедзь тоді, коли вона випасала худобу. Про це інформує ДУ «Волинський ОЦКПХ МОЗ»

За результатами проведеного епідрозслідування встановлено, що хвороба, ймовірно, спричинена укусом ґедзя під час випасу худоби 20 червня поточного року.

У хворої були характерні для туляремії симптоми: протягом доби підвищилась температура тіла та виник озноб.

На третю добу з’явились скарги на почервоніння та припухлість шкіри в місці укусу комахи, болі в суглобах та характерні для туляремії збільшені шийні і пахвинні лімфатичні вузли (бубони). Хворій спершу діагностували ГРВІ та Covid? та лікували з приводу флегмони кисті. Стан жінки не покращувався. Лише лікарі-інфекціоністи запідозрили туляремію та провели необхідний відбір матеріалу для лабораторного дослідження.

Лабораторією мікробіологічних та медико-генетичних досліджень нашої установи у хворої підтверджено позитивний результат на туляремію.

«На даний момент хвора перебуває на амбулаторному лікуванні у Волинській обласній інфекційній лікарні з діагнозом: «Туляремія, виразково-бубонна форма, середньої важкості». З метою посилення заходів попередження захворювань людей на туляремію, лікарями-епідеміологами проведено комплекс протиепідемічних та профілактичних заходів. З приводу виявленого випадку захворювання на туляремію для вжиття необхідних заходів повідомлено ветеринарну службу району, керівництво селищної ради та керівників закладів охорони здоров’я району.» - йдеться у повідомленні.

Для довідки: Туляремія – природно-осередкове інфекційне захворювання, яке виявляється переважно на ензоотичних територіях (де раніше реєструвались випадки хвороби серед людей). Хвороба проявляється гарячкою, головним болем, загальною слабкістю та характерною ознакою – збільшенням регіональних лімфатичних вузлів і тканин в місці проникнення збудника (такий збільшений вузол називають бубоном).

Для туляремії характерна множинність механізмів і шляхів зараження: контактний (через шкіру і слизові); інокулятивний (через укуси комах та ссавців); аліментарний (через травний тракт) і аспіраційний (при вдиханні збудника).

Відповідно до локалізації уражень розрізняють ряд клінічних форм: виразково-бубонна, бубонна, ангінозно-бубонна, очно-бубонна, абдомінальна і легенева форми. Інкубаційний період – від 1дня до кількох тижнів. Характерна майже 100% сприятливість населення.

Джерелом збудника є понад 30 видів тварин, але найбільше значення мають мишовидні гризуни, зайці, ондатри та інші гризуни. Інфіковані збудником кровососні комахи залишаються заразними до 2 тижнів, а кліщі – довічно. Хвора на туляремію людина не є джерелом збудника для оточення.