Бойові дії в ході українського контрнаступу, найімовірніше, будуть важкими, пише Financial Times, посилаючись на прогнози військових чиновників і аналітиків. 

Всі рішення ЗСУ повинні бути скоординовані. Завдання ускладнюється ще й тому, що Україна не має повітряної переваги, щоб прикрити від ворога західні танки, пише видання. 

російська авіація може «розчавити українську спеціальну інженерну техніку», вважає колишній офіцер британського Королівського інженерного корпусу Нік Ганнелл.

«Класичний підхід під час наземного наступу - прорватися в тил противника, на одному або декількох ділянках, і завдати зосередженого удару по центру ваги противника», - говорить Бен Баррі, колишній командир британського батальйону механізованої піхоти. «Успішні приклади без панування в повітрі рідкісні», - визнає він. Але все ж наводить один приклад: ізраїльська атака на позиції єгиптян під час війни Судного дня 1973 року.

Типова російська оборона складається з мінного поля, лінії протитанкових заритих в землю бетонних пірамід, також відомих як «зуби дракона», потім ще одне мінне поле, лінія окопів і бліндажів шириною в 400 метрів і ще через 500 метрів - протитанковий рів.

Нещодавно «злиті» у мережу оцінки американських військових свідчать про їхні сумніви в готовності ЗСУ до прориву такої оборони, як з точки зору підготовки особового складу, так і з точки зору запасів техніки і боєприпасів. Але ЗСУ вже не раз недооцінювали.

«Якщо українська атака буде потужною і швидкою і зможе зайти в тил до росіян, то фронт посиплеться і росіяни побіжать... так само, як бігли під час контрнаступу під Харковом», - каже ще один відставний британський офіцер, який консультує комітет з оборони Верховної Ради Глен Грант.

І якщо така втеча відбудеться, то усі окопи і траншеї виявляться марними.

«Є стара максима: земляні укріплення, які ніхто не захищає, вас не вбивають. І потім українці зможуть наступати стільки, наскільки у них вистачить планів і логістики», - додає Грант.