Під стінами Ратуші розпочалась безтермінова акція протесту проти діяльності Андрія Садового (фото)
З понеділка, у Львові, під стінами Ратуші, розпочалася безтермінова акція протесту «Не дамо Садовому деребанити Львів». Про це інформує кореспондент «Варта1», з місця події.
Як пояснює Богдана Сірків, на сторінці ГО «Львівська обласна спілка АТО та сімей загиблих», учасники акції протесту не згідні з рішеннями міського голови стосовно розподілу житла та дотримання програм про захист бійців.
«Почну із самого початку, 23 квітня 2015 року, депутати минулої каденції прийняли ухвалу № 4520 про забезпечення житлом. Дивним чином ухвала кожного року міняла не тільки номер, а й текст, і на сьогоднішній день її вже номер 1177, ой ні 1805. Але Бог з ним, з тою ухвалою, адже 23.04.2015 р. була прийнята ще одна ухвала. І її номер № 4521. Прийнята і забута. Надворі 2019 рік. І більшість бійців призабули про цю ухвалу, що й не дивно, пройшло п’ять років. Згідно цієї ухвали обіцяли побудувати будинки (чотири) і зарезервовано ще біля двох гектарів землі під будівництво. Спільно із депутатами, минулого скликання була виробленна дорожня карта на будівництво, проект будинку, закладенні кошти на будівництво першого, передбаченні на другий. І перший із запізненням був побудований, от там при роздачі тих квартир, красувались сьогоднішні депутати. Але чому не будуються наступні будинки? Тому що депутати в 2016 році із бюджету зняли 16 лмн гривень на вивіз сміття. І забули про будівництво, адже саме ми тоді дали згоду що перший будинок для загиблих, інвалідів і сиріт (нагадую сиріт статусних, а не тих що депутати можуть підтвердити що він ріс із бабусею)», — зазначає Богдана Сірків.
Крім того, організатори закликають мера і депутатів обговорити питання облаштування поля поховань на Янівському кладовищі.
«Де програма хоча б похоронення бійців після війни, сумно. А ще не давно в стінах Ратуші обговорювалось щоб на Янівському цвинтарі зробити поле поховань. Вчора хоронили військовослужбовця, вбитого на мирній землі, який перебував у відпустці, без форми, без почестей, сім’я два дні сама, один на один, вирішували всі організаційні питання, шукала місце де похоронити», — добавляє пані Сірків.
