Іловайський котел став однією з найстрашніших битв для української армії у війні на Донбасі. За останніми даними Військової прокуратури, в Іловайськ котлі загинули 366 військових і 429 були поранені. Сотні потрапили в полон бойовиків, доля деяких невідома досі. Про це повідомляє 5.ua.

 

Українські силовики увійшли в Іловайськ 18 серпня. Це вже був третій штурм міста. Перший штурм відбувся 6-7 серпня, другий – 10 серпня.

Варто зауважити, що у серпні 2014 року ЗС Росії перейшли до нового етапу ескалації конфлікту. Якщо до того російські війська вербували найманців для війни на Донбасі, то з 10 серпня почалося проникнення окремих підрозділів на територію окупованого Донбасу і вони почали брати участь у бойових діях.

9 серпня 2014 року можна вважати відправною точкою боїв за Іловайськ – українські добровольчі батальйони «Донбас» і «Азов» спробували штурмувати місто.

11 серпня бойовики повідомили про проведення контратаки.

13 серпня добровольці провели атаку з боку Шахтарська і дійшли до Зугреса. Бої в ньому велися і наступного дня.

Паралельно з Іловайською битвою розвивалася ситуація і на інших ділянках фронту. Зовсім поруч тривали бої за Савур-Могилу і Красний Луч.

Бойовики відтіснили українські збройні сили і таким чином вже тоді створили передумови для котла.

Також штаб АТО повідомляв про артилерійські обстріли з боку Росії. При цьому ВСУ не могли на них відповідати.

«Використовуючи висоту Саур-Могила, противник постійним артилерійським вогнем відрізав наші підрозділи від всіх видів постачання. Найнебезпечнішими були масові артилерійські обстріли з території Росії і прикордонної української території, куди регулярно висувалися російські батареї», – йдеться в звіті ТСК Верховної Ради з Іловайської трагедії.

18 серпня батальйони «Дніпро» та «Донбас», 17-а криворізька танкова, 51-а волинська, 93-а дніпропетровська мехбригади ВСУ йдуть на прорив і звільняють частину Іловайська. Бойовики засіли в північній частині міста і взяли підкріплення з Донецька.

20 серпня місто було на дві третини під контролем української армії. У сутичках за Іловайськ ворогові протистояли батальйони «Дніпро», «Донбас», «Азов», «Шахтарськ» за підтримки армійських частин 17-ї дніпропетровської танкової, 93-ї дніпропетровської механізованої та 51-ї волинської бригад. Того ж 20 серпня до бойовиків на підмогу прибули терористичні угрупування «Восток» та «Оплот».

21 серпня в Іловайськ підходить підкріплення Нацгвардії, тривають бої за місто. Українські війська утримують його частину, але у них незахищений тил і мало резервів.

А після введення регулярних російських військ 23-24 серпня, 28 серпня іловайське угрупування опинилося в оточенні. Українських бійців в Іловайську почали «методично розстрілювати» з «Градів» та «Ураганів».

28 серпня речник ІАЦ РНБО (тепер речник Адміністрації Президента) Андрій Лисенко передав, що Іловайськ під контролем українських військових.

До 28 серпня з російською стороною було обговорено маршрут виходу українських військ по «зеленому коридору» двома колонами.

29 серпня о 6:00 російський офіцер прибув до Многопілля і повідомив українській стороні, що вихід має відбуватися без зброї. О 8:15 українські військові двома організованими колонами почали вихід з Іловайська. О 10:00 російська артилерія під Іловайськом цинічно розстріляла «гуманітарний коридор» попри запевнення, що українські бійці зможуть безпечно і без втрат вийти з оточення.

30 серпня всі бійці, які не здалися в полон, зі зброєю і прапорами вийшли через спеціальний коридор до місця дислокації основних сил АТО.