У Дніпрі, 26 травня, біля обласної прокуратури відбулась акція на підтримку 33-річної Марини Полях, яка, захищаючись, убила домашнього тирана, що знущався з неї два роки. Попри те що захист розцінює випадок як самозахист, прокуратура продовжує кваліфікувати його як умисне вбивство за статтею 115 ККУ. Тож жінці загрожує ув’язнення строком від 7 до 15 років.

Як пише «ZMINA», про це повідомила адвокатка Марини Юлія Сегеда.

Учасники акції “Врятуй Марину!” — активісти, правозахисники, представники громадської організації “Пані Патронеса”, які опікувалися долею жінки, — вважають, що випадок з нею системний, а обвинувачення її в умисному вбивстві замість самооборони — це вирок усім жертвам домашнього насильства, які будуть вимушені захищати себе та своїх близьких, так і не дочекавшись допомоги від держави.

Сама Марина до того, як сталася трагедія, 22 рази зверталася до поліції із заявами про насильство з боку колишнього співмешканця. Було складено 15 адмінпротоколів, проте через недоліки суд повертав їх на доопрацювання. Оскільки поліція їх не доопрацьовувала, справи закривалися.

Судді 14 разів виносили постанову про примусовий привід нападника, але жодного разу це не було виконано. Лише один раз адміністративне провадження закінчилося штрафом для кривдника.

“Поліція його (ексспівмешканця Марини — ред.) відпускала, і він приходив до неї, кричав: “Я тебе закопаю, ти до мого суду не доживеш”, різав речі, відбирав телефон і випускав, коли синці пройшли”, — розповіла адвокатка.

На переконання правозахисниці, у справі її підзахисної складу злочину немає, попри те що прокуратура готується вручити їй обвинувачення за умисне вбивство. Щонайбільше це самооборона, й тут може йтися лише про перевищення або неперевищення її меж, вважає вона.

Учасникам акції “Врятуй Марину!” вдалося поспілкуватися з представниками прокуратури. Там запевнили, що почули їх, і пообіцяли брати справи у сфері домашнього насильства під свій особливий контроль.

За словами юристки, віцепрезидентки “Ла Страда — Україна” Марини Легенької, ситуацію, що сталася з Мариною, дійсно можна назвати поширеною, системною і такою, що вимагає негайного рішення.

“Це не поодинокі випадки, на жаль. Ми маємо ситуації, коли потерпіла говорить про те, що на вагах стояло її життя або життя кривдника. Якщо подивитися на судові вироки в таких справах, то бачимо, що судами не враховується наявність домашнього насильства. Відповідно, йдеться про умисне вбивство, коли насправді була необхідна оборона”, — сказала вона.

Попри те що систематичне вчинення домашнього насильства за законом є пом’якшувальною обставиною для таких обвинувачуваних, як Марина Полях, це достатньою мірою не враховується під час розгляду подібних справ. І це стосується взагалі всіх етапів — від досудового слідства до судового засідання, підкреслила правозахисниця.

“Із 2019 року ми маємо законодавство, що більш-менш відповідає міжнародним стандартам у цій сфері, тепер залишилося враховувати його під час розгляду таких справ. На жаль, цього не робиться через певні прогалини в знаннях, навичках працівників системи кримінального правосуддя, починаючи зі слідчих, прокурорів, суддів, і адвокатів також”, — вважає вона.

Щоб змінити ситуацію, на думку Марини Легенької, треба покращити систему реагування на такі випадки та змінити підходи до осіб, які вчинили подібні діяння, як до таких, що є постраждалими від ґендерно зумовленого, зокрема домашнього, насильства.

“Потрібне розуміння відповідного законодавства та ефективне його застосування, а це насамперед робота з представниками державної влади”, — уточнила вона.

Нагадаємо, що трагедія сталася ввечері 29 березня 2021 року в Дніпрі, в будинку Марини Полях. Чоловік, з яким вона давно розірвала стосунки, вчергове прийшов до неї, почав чіплятися, забрав телефон, дивився, з ким вона листувалася. Згодом, розлютившись, що та якось не так відповідає йому, схопив за волосся й почав бити. Все це відбувалося на очах старенької бабусі та неповнолітньої доньки Марини.

Перелякана жінка вирвалася й намацала під полицею столу кухонний ніж, наставивши його до грудей, щоб захиститися. Але замість того, щоб піти, нападник сіпнувся на жінку й наразився на вістря.

На прохання Марини донька викликала поліцію та швидку допомогу, але врятувати чоловіка не вдалося.

Подіям передував тривалий період бездіяльності правоохоронних органів, куди Марина — жертва домашнього насильства — зверталася багато разів: загиблий два роки катував її, забирав телефон, бив, погрожував насильством над дочкою.