Сьогодні, 28 вересня, поблизу храму Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ встановлюють пам’ятник Блаженнішому Любомиру Гузару. Пам’ятник в повний зріст, виготовлений з бронзи. Любомир Гузар одягнений у камізельку поверх підрясника. Поряд із ним стоїть колона, на якій лежить митра, — повідомляє «Варта1», з посиланням на офіційний сайт Вінницької міської ради.

Встановлення пам’ятника Любомиру Гузару ініціювала Вінницька греко-католицька спільнота. Кошти на його виготовлення зібрала ця релігійна громада. Авторами пам’ятника є два українських скульптори: Борис Крилов та Олесь Сидорук.

Любомир Гузар кілька разів відвідував Вінницю з пасторськими візитами.

Любомир Гузар (нар. 26 лютого 1933, Львів, Польська республіка — 31 травня 2017, Київ, Україна) — український релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української Греко-Католицької Церкви (2001–2011). Священник (з 1958), єпископ (з 1977), кардинал (з 2001). Верховний архієпископ Львівський (з 2001), Києво-Галицький (з 2005), архієпископ-емерит (з 2011). Представник українського роду Гузарів.

У 1944 році виїхав до Австрії, у 1949 році — до США. Випускник Католицького університету Америки, Великої Духовної Семінарії Святого Йосафата в Римі, Фордгамського університету. Доктор богослов’я (1972). У 1972 році прийняв чернецтво. Був сподвижником Йосипа Сліпого. Голова Львівської архієпархії в Римі (1984–1991). 1993 року повернувся до незалежної України, став її громадянином (2002), призначений очільником греко-католицького Києво-Вишгородського екзархату (з 1996). 2005 року повернув резиденцію голів Греко-католицької церкви до Києва після 450-річної перерви. Ініціював побудову Патріаршого собору Воскресіння Христового на київському Лівобережжі. У 2011 вийшов у відставку, передавши свої повноваження Святославу Шевчуку. Був одним із моральних авторитетів українців у 1990–2010 роках, членом ініціативної групи «Першого грудня». Помер у Києві, Україна. Похований у київському Патріаршому соборі. Почесний громадянин Тернополя та Львова.

SR-04187