Вступив у дію новий закон: прес-служби поліції пишуть лише «про погоду»

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування» (так званий закон «Маски-шоу» СТОП»), який вступив у дію 7 грудня, загнав у ступор роботу прес-служб Нацполіції.

До прикладу, журналісти IA ZIK стикнулися з тим, що неможливо отримати жодну інформацію про кримінальні злочини, зокрема, підтвердження факту вбивства, на Львівщині. Такого не було раніше. 

Річ у тім, що цим законом внесені зміни у ст. 387 ККУ (Розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування). Відповідно, відтепер отримання даних можливе лише з письмового дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила оперативно-розшукову діяльність. Також посилено кримінальну відповідальність за незаконне розголошення даних досудового слідства. Відповідно, сайти МВС та Головних управлінь Нацполіції сьогодні подають дуже обмежену кількість повідомлень, які переважно не стосуються свіжоскоєних кримінальних злочинів. Як зазначила один із речників ГУ Нацполіції: працівники відділів комунікації шоковані і тепер пишуть лише «про погоду». І така ситуація по всій Україні. 

Речник МВС Артем Шевченко пояснює: «Вступили у силу норми закону, які посилюють відповідальність за розголошення відомостей досудового слідства. Зокрема, новація передбачає обов’язково письмовий дозвіл слідчого на розголошення матеріалів слідства». З його слів, прес-служби Нацполіції не надаватимуть інформації щодо кримінальних злочинів, доки не отримають відповідних роз’яснень від слідчих підрозділів, як далі працювати з матеріалами слідства – що підпадає під нові норми закону, а що ні. Коли саме такі роз’яснення будуть – наразі не відомо. «Це буде найближчим часом. Ми будемо у слідства вимагати, щоб вони це зробили якомога швидше. Певна затримка із цим буде і вже є», – додав речник МВС.

Він зауважив: «Це стосується винятково матеріалів слідства, а не коментарів, які не мають відношення до слідства».

Зі слів А.Шевченка, нові норми закону, безумовно, вплинуть на оперативність отримання інформації щодо кримінальних злочинів, тобто сповільнять цей процес і для журналістів.

Щодо того, як зараз працювати журналістам, аби не поширювати чутки без офіційного підтвердження, речник МВС зауважив: «Очевидно, не треба прагнути дуже швидко це оприлюднювати. На це піде певний час. Краще якісніше та пізніше, ніж швидше і погано».

«Констатацію факту можна підтвердити, але якщо ви хочете щось більше, аніж підтвердження або спростування, якщо вже розпочалося слідство і подію внесено в ЄРДР – тоді буде вимагатися письмовий дозвіл слідчого. Тому зараз ми зі слідством працюємо, щоб вони нам дали чітке роз’яснення щодо алгоритму роботи», – пояснив він.

Наразі у цій ситуації керівники прес-служб бояться оприлюднювати будь-яку інформацію про злочини. Пояснюють: приїзд слідчо-оперативної групи чи огляд місця події – це вже першочергові слідчі дії. Тому повідомити, що саме було виявлено на місці злочину, не можуть.

Колишній слідчий, полковник у відставці, а нині адвокат Володимир Бандура не вважає згадані зміни до ККУ порушенням свободи слова. Зауважує: норма закону про нерозголошення даних слідства діяла і раніше, однак її порушують найвищі керівники силових відомств.

«Журналісти мають усвідомлювати, що таке достовірна інформація, оскільки прес-служби поліції, СБУ, інших силових структур видають на загал лише ту дозовану інформацію, яку вважають за необхідне подати керівники цих відомств. Насамперед, керівники відомств, які не мають до розслідування або оперативно-розшукових дій жодного відношення, часто-густо самі спотворюють початкову інформацію, звідки виникають різнобічні трактування тої чи іншої події. Швидше всього, ця стаття у новій редакції була задумана, щоби дещо полякати журналістів і несумлінних учасників слідчого процесу – щоби вони менше мололи язиками, щоби менше домислювали того, що є насправді», – вважає В.Бандура.

На його думку, нічого нового у кримінальний процес і кримінально-процесуальні дії цими змінами не внесено. «Думаю, ця стаття ні до чого не призведе, оскільки сам Генеральний прокурор зливає державну таємницю у пресі, у ЗМІ щодо агентурної роботи – і ніхто нічого не соромиться. Нехай притягують спочатку до кримінальної відповідальності Генпрокурора, а потім будемо дивитися, кого ще за розповсюдження даних потрібно притягувати», – зауважує екс-слідчий.

З його слів, журналісти мають широке поле для отримання інформації про кримінальні злочини: можуть брати інтерв’ю у потерпілої сторони, у підозрюваної сторони, якщо такі є, шукати очевидців – проводити своє журналістське розслідування, не посилаючись на дані жодних прес-служб.

«Кожна система мусить якимось чином захищатися, а тим більше українська «правопохоронна», – додає В.Бандура.

«Пишіть, що хочете, але майте за плечима закон. Ніхто не вправі – ні журналіст, ні Генпрокурор розголошувати даних, здобутих під час оперативно-слідчої роботи, аж доки ці дані не будуть озвучені у вироку суду. Не можна випереджати події і називати винними тих, вина кого ще не доведена в суді», – підкреслив В.Бандура.

Колишній слідчий також додав: «Прес-служба поліції стане єдиним джерелом, з якого можна буде почерпнути хоч якусь офіційну інформацію про те, що сталося. Більше джерел у вас не буде. Вам доведеться робити те, що роблять журналісти на Заході. Бігти і шукати інформацію, зіставляти докупи і видавати свої версії. Журналісти мають право на версії. Вважаю, тут немає жодного ущемлення свободи слова. Просто недолугі керівники правоохоронних органів намагаються щось захистити, про що вони навіть не мають уявлення».

Медіаюрист ІМІ Максим Ратушний пояснив «Детектору медіа», що норми законодавства стосуються правоохоронців та не повинні вплинути на роботу ЗМІ.

«За адекватної роботи начальства і відповідних відділів, які займаються зв’язками з громадськістю та медіа, такі зміни жодним чином не повинні вплинути на можливість коментування, спілкування і комунікацію. І ситуація, що виникла з відмовою коментування в Дніпрі, я вважаю, що це, швидше, пересторога з боку правоохоронців. Я думаю, що з боку медіа просто треба надати певний сигнал керівництву правоохоронних органів про те, що така ситуація не може залишатися», – зазначив він.

Медіаюрист вважає, що наразі правоохоронці мають надати роз’яснення своїм колегам та журналістам. 

Автор: Наталія Шутка

 

 

 

Posted in Львів, НОВИНИ, Статті
Çàãðóçêà...