Львівський дослідник Андрій Риштун оприлюднив фото та відео, як виглядає ремонт вулиці Шевченка зсередини. Тобто з колектора. І порівняння, що змінилося з минулого року.

https://www.facebook.com/plugins/video.php?height=271&href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2F100001903838741%2Fvideos%2F4761327540607327%2F&show_text=false&width=560

«Нагадаю, рік тому вийшов мій нашумівший пост про колектор на вулиці Городоцькій. Там писалося що місто не скористалося нагодою відремонтувати колектор під час реконструкції вулиці. Ба більше, »Онур« наробив у старому австрійському колекторі купу нових дир. Тому площу Привокзальну і далі затоплюватиме, а вулиця з часом просідатиме. Чи дав цей пост результат, читаємо далі», — каже дослідник.

За словами Андрія Риштуна, вулиця Шевченка прохідна від церкви Анни і до перехрестя з вулицею Ярослава Мудрого. «Я йшов проти течії з основного колектора Полтви. Спочатку колектор відносно просторий, 1,2 м висотою. Та чим вище проти течії, тим нижчий він ставав. На підходах до вулиці Ярослава Мудрого висота яйця складала лише 90 см. А далі ще менше, тільки повзти рачки. То ж перехрестя з вулицею Ярослава Мудрого — це крайня точка куди можна менш більш комфортно зайти», — додав дослідник.

«Онур», наголошує львів’янин, і надалі робить врізки перфоратором в стелі колектора. Це зменшує його міцність та термін служби. «Зате тепер вони акуратно оброблені цементом. Що вже є крок вперед в порівнянні з тим, що було на вулиці Городоцькій. Неприємним моментом є будівельне сміття, яке робочі покидали в колектор. Куски бруківки, дошки і тому подібне заважають нормальній течії води. Плюсом є те що тепер стінки колектора почищені й, навіть, місцями позамазувані тріщини! Скоби в колодязях відновлені. Деякі ділянки покриті білою рідиною, напевно гідроізоляція. Тож в порівнянні з вулицею Городоцькою прогрес на лице», — каже він.

"Далі я вернувся назад і вирішив дослідити, як високо проти течії можна піти по вулиці Городоцькій. Там йде два колектори: один щитовий (як метро) діаметром три метри, а інший — старий австрійський. Щитовий колектор закінчується височезним водопадом, який гасить перепад висоти між церквою Ольги та Єлизавети та поворотом на вулицю Ярослава Мудрого. Це з іншої сторони відносно того, де я щойно був. Відповідно через водопад не пройдеш. А що там старий австрійський колектор?

Пройшовши кількасот метрів я знову вперся в гавнопад. Прямо на голову зі стелі лився щільний потік Полтви. Крізь нього видно було нову бетонну трубу, яка йшла поверх старого колектора. А прямо, де колись йшов колектор, була мала стальна труба з застояними фекаліями. Можливо, є люди, яким подобається купатися в чужих екскрементах. Але я до них не відношуся. Тим більше, цю ділянку можна обійти по поверхні і спуститися з іншого боку. Тому я повернув назад. Моя версія, що старий колектор був аварійний. Його укріпили стальною трубою, а поверх кинули сучасну бетонну трубу", — наголосив Андрій Риштун.

«Як ви думаєте, як змінився стан вулиці Городоцької за рік? — запитує дослідник. — Стало тільки гірше! Дно колектора в ямах. Деколи так провалювався, що не міг ногу витягнути. Стіни в тріщинах. Деколи йде аж 6 паралельних тріщин на тому самому колекторі. Ну і сміття… Його в щитовому колекторі, на жаль, стало ще більше. Ніхто нічого не прибирав».