Як працюють пілоти БПЛА, що є очима артилерії, у командуванні Десантно-штурмових військ розповіли на прикладі розвідниці Ольги, яка служить у 25 окремій повітрянодесантній Січеславській бригаді.
Про це в інтерв’ю для «NTA» розповіла розвідниця Ольга.
Кароока дівчина розпочинала свій шлях в армії з цивільної посади у військовій частині.
А вже зараз є розвідницею, керує безпілотником.
На рахунку Ольги терабайти відзнятих кадрів ворожих позицій, засідок, розташування техніки та особового складу ворожої армії.
«Я з дитинства навчена доводити будь-яку справу до кінця і не просто її завершувати, а тільки з відмінним результатом. Та й, можливо, відіграв значення той фактор, що дехто вважає жінку в армії не потрібною. Мені ж хочеться довести, що не це так. Є посада, є відповідні вимоги і не важливо якої ти статі, ти або фахівець, або ні», — розповідає розвідниця.
Працювати з безпілотником — це максимальна увага і концентрація, адже від отриманого матеріалу залежить ефективність роботи артилерії.
І тримати себе в руках потрібно навіть у найекстремальніших ситуаціях.
Ольга розповіла про один із бойових випадків, коли від швидкості рішень залежали і успіх її завдання, і життя побратима. Та й власне.
«Піднявши свою “пташку” високо в небо, полетіли прямо над ворожими позиціями. Погода грала на руку, повна тиша. Раптом вибух. Зовсім поруч розірвалася ворожа міна. Навкруги жодного укриття, лише ріденько насаджені дерева метрів за п’ятсот від нас. Другий “приход”. Ми з шаленою швидкістю “чкурнули” у посадку. Третій. Побратим отримав поранення», — пригадує дівчина.
«Розумію, що в небі літає моя “птаха” з чималим метражем корисного відео. Треба “саджати”, бо інакше дістанеться ворогу. Рішення пройшло саме по собі. Після чергового “прильоту” піднялася зі своєї схованки і щосили побігла до місця управління. Пульт в руках, починаю маневрувати. Знову “приход”. Добре що сипле землею, а не осколками.
Намагаюся посадити БПЛА, який вже почав втрачати керування. Часу обмаль. Ворог перезарядиться й знову “критимуть”. А під деревами поранений побратим — потрібно терміново вивозити. Посадила. Мій напарник підхопив “птаха”, скомандував в машину і новий “прихід”. В очах на секунду потемніло, у вухах неймовірний дзвін, а потім незвична тиша. Тільки бачу, що пораненого занесли в нашу автівку. Далі якась мить і ми вже у своєму розташуванні", — розповіла безстрашна захисниця.
Завдяки розвідувальним даним, які відзняла Ольга, вдалося нанести відчутного удару по противнику.