Переполох, який здійнявся недільного вечора 26 грудня у Львові після раптового увімкнення тривожних сирен, дав чітко зрозуміти, що і влада, і містяни не зовсім розуміють, що треба робити у такій ситуації. Свою паніку мешканці бігли заспокоювати у соцмережі, а органи, що відповідають за захист населення, досить довго мовчали. Про це розповідає Львівський портал. На щастя, тоді нічого страшного не сталося – збій у системі, причини якого встановлює поліція. Проте ніхто не застрахований від надзвичайних ситуацій, тому постараємось розповісти про все, що ви повинні робити у випадку надзвичайних ситуацій. Звуки сирени Якщо ви почули звук тривожної сирени, а перед цим не було оголошено у ЗМІ про проведення навчань, значить у місті трапилась або трапиться якась надзвичайна ситуація. Це можуть бути воєнні дії, вибух на хімічних підприємствах, тощо. За словами начальника міського управління з цивільного захисту населення Віктора Іваницького, виття сирен має тривати не більше 5 хвилин. Почувши звучання електричних сирен, мешканці повинні терміново увімкнути радіоточки проводового радіомовлення (якщо таке є), або налаштувати на частоту «Першого каналу Українського радіо», «Львівського радіо» та «Українського радіо «Культура», а телеприймачі – на 12 канал Львівського телебачення та УТ-1 Національної телекомпанії України. Власне на цих радіохвилях та телеканалах повідомлять, яка причина тривожного сигналу, і пояснять, що треба робити далі. Якщо надійде вказівка для населення ховатись в укриттях, то алгоритм дій виглядає якось так: - якщо є можливість - попередити сусідів та одиноких людей, що мешкають поруч; - закрити вікна, вимкнути усі нагрівальні прилади, перекрити газову мережу, загасити печі, вимкнути світло. - слід швидко одягнутися, одягти дітей. Також батькам рекомендують перевірити, чи на одязі дітей є нашивки з їхніми іменами, телефонами та датою народження, але оскільки такі речі не практикуються, то цей пункт можна опустити. - взяти мінімальний запас продуктів, найважливіші особисті речі та знайти укриття. Якщо підвал вашого будинку є у переліку укриттів, то ви обов'язково маєте або мати ключі від нього, або швидко сконтактуватися із відповідальною за них людиною. Якщо у діапазоні 500 м від вашого місцяперебування немає укриття чи вам про нього невідомо, то тимчасовим укриттям може слугувати будь-яке підземне приміщення. За словами Віктора Іваницького, після спуску у сховища, мешканцям необхідно чекати на сигнали «Відбій», після яких виходити назовні. Під час надзвичайної ситуації небезпечну зону оточать військові та рятувальники – власне не без їхнього контролю буде відбуватися процес повернення людей з підземель. Де шукати укриття? Під час особливого періоду існує два типи укриттів – для людей, що працюють на стратегічно важливих підприємствах, та для решти. Чим вони відрізняються? Захисні споруди підприємств, так звані бомбосховища, розраховані на близько 45 тисяч мешканців Львова – це люди, які продовжать роботу цих підприємств навіть у разі надзвичайної ситуації. Їхніх адрес немає у загальному доступі, вони спеціально обладнані (принаймні, так має бути), аби в особливий період продовжувати роботу. «А от укриття населення – це інша структура. Розрахунок покриття населення Львова береться із кількісного складу. Це обладнані підвальні приміщення, підземні паркінги – тобто весь підземний простір», - розповідає В. Іваницький. Він зазначає, що інформація про укриття є у районних адміністраціях та ЛКП. Окрім того, він наголошує, що не кожен підвал і не кожен паркінг чи підземний перехід є укриттям. Для такої функції приміщення має бути спеціально обладнане. До прикладу, у підвальному приміщенні, розрахованому на укриття 50 і більше чоловік, має бути не менше двох виходів розміром 80х1080 см, при цьому важливо, аби вони були розташовані в двох сторонах укриття. Для підсилення захисних властивостей у приміщенні забивають вікна і зайві двері. Також мають бути ретельно замуровані тріщини, щілини у стінах і стелі, двері мають бути ущільнені. У пристосованих під укриття приміщеннях встановлюють баки з водою, а в туалеті – виносну тару або вигрібну яму. Окрім того, в укритті мають бути нари чи лавки, мінімально – полички. Кафе, магазини, спортзали теж можуть бути укриттям? У ідеальному сценарії про надзвичайні ситуації, виття сирен ви почуєте вдома, і з запасом харчів всією родиною спуститесь в укриття та чекатимете на сигнал «Відбій». У реальному житті шансів на такий розвиток подій не так вже і багатою. Тому якщо біда застає вас на вулиці, десь, припустімо, на площі Ринок, то панікувати і вибивати двері усіх підряд підвалів не варто. Насправді вкритись від лиха можна у кафе, на кшталт «Криївки», у будь-якому приміщенні, що розташоване на -1 поверсі, а таких у місті, особливо в центрі, є досить багато. Проте у переліку укриттів Львова такі приміщення не вказані, як можливі укриття. «У нас були захисні споруди 5-го класу – це всі приміщення, що передані в оренду. Але вони чомусь зникли з переліку укриттів», - бідкається Віктор Іваницький. Отож головне, що має запам'ятати кожен мешканець міста, – про надзвичайну ситуацію треба думати до її настання. Тобто вже зараз переглянути мапу укриття населення Львова в разі надзвичайних ситуацій і знайти місце, що є найближчим до вашого дому та місця праці. Саме від вас залежить, чи це укриття перебуває у належному стані – варто час від часу це перевіряти і стукати у ЛКП, районні адміністрації та управління цивільного захисту ЛМР та вимагати ремонтів і наведення ладу. І якщо вам здається, що нічого страшного з вами статись не може, то пам'ятайте, жителі Донбасу теж так думали… Додаткову корисну інформацію про порядок дій під час надзвичайної ситуації можна знайти на сайті Львівської міської ради, а перелік укриттів для населення є на сайті ДСНС. Автор:Катерина Родак, Львівський портал