Справа на мільйон: у Львові 41-річна жінка судиться із трьома лікарками пологового будинку та вимагає моральне відшкодування
У Личаківському районному суді Львова суддя Назарій Нор слухає кримінальну справу № 463/1971/18, в якій постраждала пані Іванна подала позов до міського комунального клінічного пологового будинку № 1, що на вулиці Мечникова. Третіми особами на стороні відповідача є три лікарки пологового будинку. Їх звинувачено у професійній недбалості, яка призвела до виникнення в постраждалої геморагічного шоку, септичного стану і втрати репродуктивної функції. Такі фактори медицина кваліфікує як тяжкі тілесні ушкодження. Жінка вимагає від комунального пологового закладу моральне відшкодування, еквівалентне одному мільйону гривень, пише «Леополіс».
Те, що справа № 463/1971/18 доволі складна, можна зрозуміти з факту залучення до захисту обвинувачених Олега Мицика, який на небозводі львівської адвокатури належить до зірок першої величини. А тепер про суть справи. Від 2 до 6 січня 2014 року пані Іванна перебувала на стаціонарному післяпологовому лікуванні у міському комунальному клінічному пологовому будинку № 1. Жінка обрала з медперсоналу ту акушер-гінеколога, яка їй приглянулася.
Народження дитини очікували 19–20 січня, проте вранці 2 січня у пані Іванни з’явилися періодичні болі внизу живота — вона відразу зателефонувала до лікарки і повідомила про свій стан. Акушер-гінеколог сказала негайно їхати у пологовий будинок, куди вагітна прибула орієнтовно опівдні.
У пологовому будинку пані Іванну оглянула дочка обраної лікарки, яка теж там працює, і повідомила, що навколоплідні води почали відходити і пологи можуть відбутись орієнтовно о 18:00 год. Пацієнтка зателефонувала до своєї лікарки і попросила прибути у медичний заклад, щоб прийняти пологи. Однак, та поскаржилася на погане самопочуття, на втому після нічного чергування і сказала, що пологи прийматиме її донька. Того ж дня, о 17:55 год., пані Іванна народила дитину. Лікарка, яка приймала пологи, провела породіллі інструментальну ревізію стінок порожнини матки.
Через чотири дні, 6 січня, дочка акушер-гінеколога і палатна лікарка вирішили, що здоров’я породіллі та її дитини задовільне, і виписали їх додому. А вже 9 січня у пані Іванни почалася кровотеча. Вона зателефонувала до своєї лікарки, яка сказала терміново їхати у пологовий будинок, де породілля провела на стаціонарному лікуванні 5 діб. Їй терміново провели повторну інструментальну ревізію стінок порожнини матки, переливання крові та призначили інтенсивний курс антибіотиків. А попередньо встановили діагноз — пізня післяпологова маткова кровотеча.
Після повторного лікування у пологовому будинку минуло три тижні. У пані Іванни по вечорах почала підніматися температура до 390 С, а вранці спадала. Через кілька днів вона прибула у пологовий будинок, де їй зробили УЗД, загальний аналіз крові та повідомили, що треба лікувати не жіночі органи, а горло, і скерували до лікаря-отоларинголога.
Проте, пані Іванна інтуїтивно відчула, що це неправильне скерування, а тому звернулася в інший лікувальний заклад — у комунальну міську клінічну лікарню швидкої медичної допомоги (ЛШМД). Там 10 лютого, а це був 36 день після виписки з пологового будинку, лікарі встановили діагноз «плацентарний поліп», а не запалення горла.
Три тижні пані Іванна проходила курс лікування у гінекологічному відділенні ЛШМД, у зв’язку з екстирпацією матки і маткових труб з приводу метроендометриту, сепсису, септикопіємії, гепатоспленомегалії, септичного ґенезу, а також, септичної пневмонії у стадії резорбції. Тоді ж було вирішено провести оперативне втручання — екстирпаціювати матку і маткові труби із дренуванням черевної порожнини. Побутовою мовою це означає хірургічне видалення матки разом із шийкою, матковими трубами і яєчниками. Після такої операції настає гормональний збій, жінка втрачає дітородну функцію та здебільшого отримує психологічну травму, з якою сама не завжди може впоратися.
У післяопераційному періоді у пані Іванни кілька тижнів була висока температура 38–390 С, внаслідок чого відбувалися численні обстеження та консультації лікарів суміжних спеціальностей, проте нічого іншого, ніж наслідки септичного стану, консиліум ЛШМД не встановив. Водночас, у цій лікарні їй поставили діагнози «гепатоспленомегалія септичного ґенезу, правобічна септична пневмонія у стадії резорбції». Нагадаємо, що септичний стан виникає при інфекційних, урологічних, акушерсько-гінекологічних хворобах або нефаховому лікарському втручанні в організм людини при означених захворюваннях.
Жінка балансувала між життям і смертю, проте дивом зуміла переважити у бік життя. Із ЛШДМ вона виписалася фізично й морально скалічена, проте жива…
У судовому засіданні, яке відбулося 12 листопада 2018 року, тріо адвокатів обвинуваченого персоналу пологового будинку обрало активно-наступальну тактику, зокрема, коментували висновки судово-медичної експертизи, хоча самих експертів ще не було опитано у залі суду. Терплячі зауваження головуючого судді дотримуватися процедури до уваги не брали.
Особливою активністю відзначилася підзахисна Олега Мицика і сам захисник. У своїх коментарях і зверненнях до судді Назарія Нора підсудна, з активної підтримки адвоката, намагалася довести (оціночне судження автора — прим. ред.), що потерпіла сама собі винна, оскільки вирішила вперше народжувати у 35 років. Далі переймалася, чи особа, від якої завагітніла жінка, була фізично здорова. Припускала, що пані Іванна, ймовірно, погано харчувалася, тому що під час періоду вагітності в неї була анемія. Звертала увагу судді на факт, що постраждала під час статевого життя, ймовірно, не користувалася протизаплідними засобами, зокрема, презервативами.
Врешті суддя Назарій Нор зробив різке зауваження Олегові Мицику і попередив, що не потерпить, аби судове засідання перетворювали на цирковий балаган. Хвилин на 20 захисник підозрюваної у скоєнні кримінального злочину збавив оберти методології свого наступального захисту.
Спостерігатимемо за цієї складною судовою справою і надамо у майбутньому можливість висловитися Олегові Мицику, від сторони підсудних, і захисниці Ірині Сенюті, від сторони потерпілої. А після оголошення вироку, ймовірно назвемо поіменно й ескулапів пологового будинку — учасників судового процесу.
До речі, від Міністерства охорони здоров’я міський клінічний пологовий будинок № 1 отримав сертифікат зі спеціальним статусом «Лікарня, доброзичлива до дитини». Шкода, що у міністерстві не подбали про сертифікат зі статусом доброзичливості й для матерів, від здоров’я яких залежить майбутнє новонароджених.
P.S. Ім’я постраждалої жінки змінено з етичних міркувань
Автор: Ярослав ЛЕВКІВ